Парламент вирішив запропонувати компроміс "євробляхерам", плюнувши в обличчя всім чесним платникам податків
Компроміси з "євробляхерами" демотивують людей набагато більше, ніж корупція або пробуксовування реформ, оскільки стимулюють народ обманювати свою державу, уважає інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Кейс "євробляхерів". Як держава карає своїх громадян за чесність.
Парламент вирішив запропонувати компроміс "євробляхерам". Плюнувши цим в обличчя всім чесним платникам податків.
У держави є роль. Одна з найважливіших. Вона, держава, встановлює правила. І це можуть бути правила Дикого Заходу, коли людина людині вовк. Або це може бути формат "закон передусім", як у сучасних цивілізованих країнах. Коли ти дієш за правилами – ти виграєш. А якщо ти порушуєш правила – тебе карають.
Як приклад, траса Одеса – Київ після довгих вихідних. Люди тягнуться в заторі, а вздовж, по узбіччю, несуться найбільш хитрозроблені. А потім вклинюються в загальний потік. Що відбудеться в Англії? Там поставлять камеру і всім, хто вирішив, що він найрозумніший і йому все можна, прийде такий рахунок, що назавжди відіб'є бажання обманювати. Що буде в Україні? Камер тут уже давно чекають, а віз і нині там. І хитрозроблені люди просто приїдуть додому раніше. А весь потік здебільшого приїде пізніше. І наступного разу ці люди знову поїдуть узбіччям. А ті, хто буде їхати за правилами, учергове відчують себе "лохами". А хтось із "лохів" приєднається до найрозумніших. І це справа рук держави.
Спочатку був кейс банку "Михайлівський". Що робить розумний правильний вкладник? Він аналізує банки. Вибирає менш ризиковані. І вкладає під менші відсотки. А його банк робить відрахування у Фонд гарантування вкладів, що впливає на ставку залучення і робить її меншою. Не треба ілюзій, у фонд платять навіть не банки, а вкладники хороших банків, які страхують вкладників поганих банків.
Що робили вкладники фінансових компаній під парасолькою "Михайлівського"? Вони побігли за найвищими ставками, не думаючи, куди це їх приведе. І вкладали туди, де навіть не було захисту Фонду гарантування. Логічно, що ці "роги і копита" тріснули. А вкладники прийшли під парламент, побуянили, і їм усе повернули. Створили негативний прецедент. Коли ти можеш вимагати те, що тобі не належить. Треба просто зібрати велику юрбу. І створили негативний стимул на майбутнє. І змусили відчути себе "лохами" тих людей, хто все робив правильно.
Потім прийшли "бляхери". Що роблять чесні громадяни? Вони купують білий імпортний автомобіль (або не менше білий вітчизняний), сплачують усі податки і їздять. Це дорого. Але люди все роблять за законом. А що робили "бляхери"? Вони використовували схему. До покупця машини прийшов "рішало" і каже: "Братане, навіщо тобі платити стільки? Давай я тобі завезу транзитну тачку, усе в рази дешевше, усе буде чікі-пікі". І коли клієнт сумнівався, він переконував, що якщо що "вирішимо питання, там натиснемо, там підмажемо, усе вирішимо, нас же буде багато".
І з'явилося багато номерів із реєстрацією в Речі Посполитій. І з'явилася проблема. Тисячі машин-примар, які ніде не зареєстовані, ні за що не відповідають і не заплатили законних податків. Що повинна була зробити держава? Покарати "схемщиків". Усе. Більше нічого. Але люди, які організували схему, змогли організувати і протести. В Україні це не складно. І що ми маємо?
А ми маємо запропонований компроміс. Улюблений бухгалтер улюбленого друга президента вийшла до народу з меморандумом. Де запропонувала пільгову легалізацію вже завезених автомобілів. І як себе повинна відчути чесна людина, яка сплатила всі податки? Вона знову почувається повним "лохом". Тому що держава знову стимулює людей дурити державу. А значить обманювати чесних платників податків. Це як ніби ви пограбували банк, вас зловили копи, а ви сідаєте і пропонуєте: "Слухайте, ну банк я вже пограбував, залишімо тепер частину грошей мені, частину я поверну, і все, забули". Чи буде згода шерифа з такою схемою оберігати нас від нових пограбувань банків? Чи, навпаки, буде стимулювати їх?
І палкий привіт тим, хто говорив, що "євробляхери" стояли заради зниження мита для всіх. Як тільки їм удалося здобути легалізацію схеми, протести закінчилися. Вони свого домоглися. І доб'ються знову, якщо держава буде слабкою. А такі компроміси – ознака слабкої держави. Яка не вірить у власну легітимність. І не здатна використовувати апарат закону і апарат насильства для відновлення законності.
І такі компроміси демотивують людей набагато більше, ніж корупція або пробуксовування реформ. Тому що не можна будувати сучасне суспільство, де все має бути за законом. І одночасно стимулювати це суспільство порушувати правила.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора