Байдену потрібен кейс перемоги, але це не означає, що США завалять Україну грошима. Тому що в цьому випадку реформи у нас закінчаться

Україна – не Афганістан. Сюрприз.

У світлі візиту президента Зеленського в Білий дім Україну активно порівнюють з Афганістаном. Велика дурість і безглуздість. З таким самим успіхом можна порівнювати Україну зі Швейцарією. І проводити паралелі. Кучми на них немає. Він би міг написати книгу "Україна – не...".

Причому не вперше ж.

Рік тому прихильники партії дефолту закликали брати приклад з Афганістану. Дивіться, їм списали борги. Чим Україна гірша. Говорили вони.

Ну, зараз за картинкою, сподіваюся, зрозуміли, чому їм списали борги. І чому нам би не хотілося бути серед тих країн, борги яких забувають. Це дуже незавидна доля. І так, тим країнам, які можуть платити, ніхто боргів не пробачає. Так не працює. Не можна бути і з розумними, і з гарними. Тому або середньовіччя, або обслуговування боргу.

І дуже добре, що ми обираємо платити за боргами.

Тепер кажуть: "Дивіться, американці витратили на Афганістан кілька трильйонів доларів. А Україні всього нічого. Чому Афганістану так багато, а Україні так мало?" – кричать вони.

Дуже шкода. Може, побачимо різницю? Може, згадаємо, що американці робили в Афганістані? Чого їх туди взагалі понесло. Може, згадати, що ця історія почалася 11 вересня 2001 року? І американське суспільство спочатку побувало в найбільшому шоці за всю останню історію, а потім жадало крові. І політики дали їм цю кров. І США прийшли до Афганістану, щоб помститися. Щоб дістатися до бен Ладена. Вони воювали з талібами не тому, що таліби середньовічні психи і мучать свою країну, а тому що вони дали притулок бен Ладену і "Аль-Каїді". Всі. У США не було бажання захоплювати Афганістан. У них не було прагнення прищепити Афганістану демократію. Це все були побічні ефекти. Вони прийшли по терориста номер один.

І вони дістали бен Ладена. І на цьому виконали свою місію. Окупація, спроба налагодити цивілізацію в Кабулі та околицях – це всього лише побічний ефект основної місії. У підсумку вони були змушені якось підтримувати окуповану ними країну. І витрачати гроші. І навіть спробували одночасно справи витягнути Афганістан із середніх віків у наш час. Але на милування нема силування. Не змогли. Однак не дуже й хотіли. Це не було основною метою. Не вийшло, ну ок. Афганці самі винні.

Тож так, якщо ви хочете, щоб вашу країну побомбили, а потім відновлювали, то прапор вам у руки. Якщо ви хочете окупації, то щастя може привалити. Залишилося порвати із цивілізованим світом. І дати притулок якомусь новому бен Ладену. Хоча в українському варіанті, найімовірніше, буде старий Путін, який поставить нам нового Лукашенка або нового Януковича і крок за кроком поглинатиме країну. Адже це Путін ненавидить український суверенітет. Не США, які на нього не претендували ніколи, а саме Путін, який вважає Україну помилкою історії, а українському народові відмовляє у праві на існування.

І так, вихід з Афганістану не означає, що США перестануть підтримувати Україну і сховаються у своїй шкаралупі. Ага, і там, у шкаралупі, протистоятимуть Китаю, правда? Вихід США з Афганістану – це те, про що американці почали мріяти одразу після входу в Афганістан. Тому що там немає жодних інтересів. Там узагалі нічого немає. Ще Обама заявляв про те, що час виводити війська з Афганістану. Угоду з талібами підписав Трамп. Байден завершив процес. Це не зміна стратегії. Це не "нові США". Це просто спроба закрити сторінку, яку ніхто не хотів відкривати. І зовсім не пов'язано з тим, що США підтримують демократичні цінності по всьому світу.

І зовсім не свідчить про те, що зараз і програму підтримки України згорнуть. Так само як і не свідчить про те, що США вирішать завалити Україну грошима, адже тепер не треба витрачати на Афганістан. Байдену є куди витратити гроші і в самих США. І так, Байдену потрібен кейс перемоги. Усі люблять переможців. Але завалити Україну грошима не означає зробити з України кейс переможців. Радше навпаки. Якщо в Україну повалять шарові гроші, то реформи закінчаться. Гроші пилятимуть, аж гай загуде. І все. І пилятимуть, поки не розпиляють. Не до структурних реформ. А саме нова реформована Україна, нова Польща, буде успіхом для США. Тому ніхто Україну балувати не буде. А навпаки, показово жорстко примушуватимуть робити зміни. І ніхто не даватиме дуже багато. Щоб не розслаблялися.

Зараз США надають підтримку Україні. Підтримують українське суспільство. Тому що бачать, що суспільство готове розділити ті самі цінності, за які стоять у Вашингтоні. США бачать в Україні потенційного союзника. Якому треба допомогти стати на ноги. І доки суспільство буде готове боротися за цінності, доти США підтримуватимуть Україну. Не українську владу, а український народ.

І так, підтримка може бути різною. Вона може бути більшою. Якщо США бачитимуть, що Україна робить реформи та розвивається. І меншою. Якщо у США бачитимуть відкати реформ. Але це вже все суто в українській зоні відповідальності.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора