Чи нормально під час війни нападати на військових, які вимушені проводити мобілізацію? Якщо ви проти ЗСУ, то ви разом із Путіним і катами Бучі
Рік тому велика частина українського народу підтримувала бандитів у протистоянні з поліцейськими, які були вимушені застосувати зброю, коли до них застосували силу. Цього року велика частина українського суспільства підтримує людей, які атакують ТЦК, тобто представників ЗСУ, у протистоянні з тими, хто опирається законним вимогам.
Люди, ви нормальні? Чи нормально під час воєнного стану нападати на військових, які виконують свою роботу? Чи є взагалі в Україні менш захищена категорія людей, ніж військові, які вимушені проводити мобілізацію? Так, у поліції є хабарники, але це не дає права нападати на поліцейських і опиратися законним вимогам поліції. Так, у ТЦК є хабарники, але це не дає права під час воєнного стану застосовувати силу до військових. Чому є хабарники? Бо країна корумпована. І вони є скрізь.
Чи може так статися, що одного дня у якогось військового не витримають нерви і він пристрелить того, хто застосовує до нього силу? Може. І він буде правий. І я буду першим, хто буде захищати такого військового. Бо в країні війна. Бо військовий виконує свою задачу. Бо дістало вже. І винуватим у загибелі цивільного будуть люди, які весь цей час толерують ганебну практику зневаги й атаки представників ТЦК, які для багатьох людей, схоже, виглядають страшнішими, ніж солдати Путіна. Чи просто на них нападати не страшно? Бо росіяни пристрелили б таких у момент. А українські військові вимушені поводитися "чемно".
В одному місті вважають, що можна бити військових. В іншому – мати кусає військового, намагаючись не допустити мобілізації свого сина. У третьому – колеги-лікарі починають відбивати свого, не бажаючи, щоб його мобілізували.
Що далі? І чи є відповідальність за такі дії? Відповідальність воєнного стану. І, звісно, можна зрозуміти емоції матері. Але за такі дії має наступати адекватна кримінальна відповідальність. Щоб інші тримали свої емоції при собі.
Дивно в суспільстві формуються показники "свій – чужий". Чомусь до "чужих" почали потрапляти поліцейські, які виконують свою роботу й захищають суспільство. І військові, які також виконують свою роботу, часто вони ризикували життям на передовій, а тепер працюють у ТЦК. Вони стикаються із "вдячністю" простого народу. І народ вважає, що це норма – намагатися відбити у військових тих, кого мають мобілізувати? То, може, всю армію розпустимо? Чи там, у ЗСУ, служать інші люди?
Коли люди підтримували бандита у протистоянні з поліцейським, вони чомусь ставили себе саме на місце бандита. Саме з ним асоціювали себе й тому ненавиділи поліцейського. А тепер люди асоціюють себе не з військовими, котрі захищають Україну, а з тими, кого можуть мобілізувати. Це зрозуміло. Ніхто із цивільних не хоче йти в армію, надихаючись російською пропагандою, що це шлях в один кінець. Але одна справа тихо боятися, а інша – активно діяти, ставати на один бік з росіянами. Бо з одного боку є ЗСУ. Якщо ви проти ЗСУ, то ви разом із Путіним, Кадировим і їхніми вбивцями, катами Бучі. Прекрасна компанія, правда ж?
Коли ви поширюєте подібні відео, про що ви думаєте? Що це весело? Ги-ги-ги, б’ють військових. Як, бляха, смішно. Чи так ви демонструєте свою громадянську позицію, щось на кшталт одягти футболку "ухилянт", не вдягаючи її, і що каже ваша громадянська позиція? Що це нормально – дискредитувати мобілізацію в Україні? Що це нормально – підтримувати російську інформаційну політику по дискредитації мобілізації? І чи не приходить до вашої голови думка, чого раптом для росіян так важливо зірвати нашу мобілізацію? Не здогадуєтеся, чому така велика увага? І якщо так, то чи не свідомо ви підтримуєте ворога у війні проти України?
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора