Як у нас можуть бути низькими кредитні ставки, якщо ми розганяємо інфляцію, штучно підвищуючи соцвитрати і мінімальну зарплату?
В Україні до влади прийшли люди, котрі проповідують суверенну українську економіку, яка в теорії поєднує непоєднуване, вважає інвестбанкір Сергій Фурса.
Український парадокс.
Ми хочемо низьких ставок і водночас, як діти, радіємо реструктуризації Аргентини, яка оголосила де-факто вже дев'ятий дефолт упродовж 100 років.
У підсумку вартість запозичень для Аргентини завжди буде високою, а отже, ні про які дешеві кредити йтися не може. Але ніхто не бачить суперечності в тезах "давайте всіх кинемо, якщо є можливість" і "а чому це для нас так дорого коштує взяти в борг?". Невже ніхто не розуміє, що чим більше Україна зробить реструктуризацій, тим довше країну вважатимуть не гідною довіри?
Ми хочемо іпотеку і водночас оголошуємо мораторій на можливості банків забирати заставну квартиру. І хто після цього даватиме іпотеку?
Ми хочемо низьких ставок, але водночас розганяємо інфляцію, штучно підвищуючи соціальні витрати і мінімальну зарплату.
І як у підсумку будуть низькими кредитні ставки, якщо ми розгонимо інфляцію, а кредитів ніхто не дає за ставками, нижчими за інфляцію?
Давайте вже вирішимо, ми з розумними чи з красивими. Тому що не вийде пити горілку щодня і бігати марафони. Чи не вийде їсти вночі і мати вигляд, як у Бреда Пітта. Не можна поводитися, як Аргентина, і потім шкодувати, що кредитні ставки в нас не як у Польщі.
В Україні знову до влади прийшли люди, котрі проповідують унікальний український шлях. Суверенну українську економіку. Яка поєднує в теорії непоєднуване. Що щоразу доводить практика. Яка суперечить рекомендаціям провідних економістів світу і здоровому глузду. І завжди призводила до кризи. Але їм знову і знову дають у руки штурвал.
Вони скаржаться, що українську школу управління недооцінюють, забуваючи, що управлінці цієї школи приводили тільки до колапсу. Вони обурюються приходу іноземців так само, як українські футбольні тренери, котрі бояться конкуренції і вимагають поважати українську футбольну школу, яка, щоправда, нікому нафіг не потрібна за межами України. І тренери, які скаржаться, – усього лише невдахи, нездатні конкурувати, оскільки давно відстали від цивілізованого світу.
Ось такий він, український парадокс. Але винним, звісно, буде Сорос. І "соросята", які говорять голосом здорового глузду. Чужий голос для українського телевізора.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора