Ніхто в українському бізнесі не довіряє силовим органам, і цього вже не змінити. Потрібна побудова нових інституцій під контролем західних партнерів

Арешт Мазепи згуртував бізнес-спільноту. Від страху. Страху, що прийдуть і до тебе. Страху, що прийдуть за тобою. І це не страх, який викликаний боротьбою за справедливість. Це страх, який базується на тому, що ніхто в українському бізнесі не довіряє силовим органам. І не вважає, що їхні дії продиктовані боротьбою за право й законність. І це основна проблема. Навіть бізнесмени з репутацією Мазепи мають довіри в рази більше, ніж силові органи. А це ненормально.

Про що думає бізнес, коли чує про арешт Мазепи? Основні версії вкладаються в перелік: силовики вирішили заробити або силовики виконують замовлення когось із конкурентів – колишніх партнерів Мазепи. Звісно, щоб також заробити. І навіть досить специфічна версія про політичні переслідування (а порівняння Мазепи із Ходорковським усе ж таки виглядає дуже натягнуто) збирає більше прихильників, ніж те, що ДБР просто робить свою роботу. Головна проблема – недовіра.

Звідки ця проблема виникла? Бо ДБР, як і БЕБ, були нещодавно сформовані, але не як незалежні інститути. Не було чесних і прозорих конкурсів. Не було контролю громадськості й наших західних партнерів. Ці інституції будувалися як продовження чиїхось рук. У найгірших традиціях українського інституційного будівництва. І зараз, навіть якщо пальчики на цих руках діють самостійно, усі завжди очікують, що вони виконують поставлене завдання. Отакі от шаловливі ручки.

Чи можна це змінити? Уже ні. Тільки перезавантаження й побудова інституцій із нуля зможе створити основу для довіри. Але побудова вже під контролем наших західних партнерів. Із чесними конкурсами. Із прозорим підходом до формування.

Мати ручні силові органи дуже зручно. Поки ти маєш владу. А потім, коли ти її втрачаєш, то починаєш дуже жалкувати про те, що не створив справжньої інституції. Та й поки ти при владі, усі будуть бачити твою роль у будь-якій лажі, яка буде йти від таких органів. А вона буде. Можна в цьому не сумніватися. І навіть якщо в один день одна людина в цьому органі раптом вирішить працювати по закону й задля справедливості, ніхто в це не повірить. Бо немає довіри.

А зараз це ще й підточує підтримку з боку Заходу. Бо такі акції силовиків потрапляють на шпальти провідних світових ЗМІ й точно будуть використані російською пропагандою, яка отримає ще один аргумент для своєї тези про те, що Україна не варта того, щоб за неї боротися. Була б довіра до силовиків, не було б таких заголовків.

Довіра – це основа в сучасному світі. І це треба нарешті зрозуміти і прийняти.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора