Росіяни бачать, що тема полонених дуже чутлива для українського суспільства, тому вирішили бити в цю больову точку

Отже, що ми знаємо про літак. По-перше. Росіяни в будь-якому разі винні. Бо вони почали війну і будь-яка трагедія – на їхній совісті. По-друге. Генштаб фактично підтвердив, що це ЗСУ збили літак. Що цілком природно. Військовий літак біля лінії фронту біля військового аеродрому. Абсолютно логічна і легітимна ціль. По-третє. ГУР підтвердило, що обмін планувався.

Але що ще дуже важливе каже ГУР. Що зазвичай, коли росіяни перевозили полонених літаками, вони узгоджували з українською стороною маршрут. Тобто в рамках підготовки обміну казали нам, що "от у цьому літаку летять полонені, тому не збивайте його, якщо що". Але цього разу росіяни нічого не сказали.

Про що це може говорити? Є кілька варіантів.

Перший: обмін готувався без залучення авіації. І росіяни вигадали цю історію після збиття літака, щоб перекрити чергову ганьбу із власною авіацією. Про це, наприклад, говорить зроблений на колінках список полонених від росіян, у якому багато прізвищ людей (зараз відомо тільки одне прізвище. – "ГОРДОН"), що вже були обміняні. І росіяни вирішили перетворити власну ганьбу на свою інформаційну зброю.

Другий: росіяни готували провокацію і спеціально не вказали про необхідність забезпечити безпеку літака. При цьому вони або спеціально злили маршрут літака через своїх агентів, щоб бути впевненими, що ЗСУ його зіб'ють, або завдяки роботі своєї розвідки знали, що ЗСУ готують чергову акцію "скидок" для російської військової авіації. На цей сценарій вказує швидкість і синхронність, із якою російська сторона почала працювати в інформаційному полі відразу після падіння літака. Зазвичай у них це забирає набагато більше часу.

Якщо це російська провокація, то навіщо вона їм була потрібна? Скоріш за все, комбінований ефект. Вони намагаються розхитати ситуацію всередині Україні, і їхня пропаганда дуже активно працює. Вони бачать, що тема полонених дуже чутлива для українського суспільства, тому вирішили бити в цю больову точку. Також, враховуючи їхню зовнішньо інформаційну активність, можливо, ця акція могла бути спрямована на те, щоб стримати передання Україні нових засобів ППО, поява яких дуже дорого коштує російській армії. Така собі операція помсти за збитий А-50 над Азовським морем.

Який висновок? Ми, напевно, ніколи не дізнаємося, що саме сталося. Війна наповнена трагедіями. І, щоб це не було, ми маємо знати, що винні росіяни. І точно не робити того, до чого російська пропаганда намагається нас підштовхнути. Тобто зберігати єдність. І знати, хто наш ворог. Підступний. Безпринципний. Жорстокий і сильний ворог.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора