Шлях до ЄС для України – це як шлях самурая. Як і шлях до НАТО. Тут головне – процес, а не результат

Годі тримати Україну на гачку реформ. Корупція є в усіх країнах, не лише в Україні. Байден – чому ми ще не в НАТО?

Форум Пінчука активізував контакти західного світу і української влади, показавши приголомливу розбіжність між ними. А ще він дав знову змогу українській владі "поскиглити", що нас і далі ображають, не люблять, ставляться несправедливо і вимагають робити зарядку вранці. Українська сторона вкотре висунула вимогу, щоб нас просто з доброго дива взяли у ЄС і у НАТО і не чіплялися з цими вашими реформами. А Захід укотре публічно озвучив тезу про те, що в Україні відбувається відкат головних успішних реформ. Згадують НБУ і "Нафтогаз". Раніше на всіх конференціях згадували НБУ і "Нафтогаз" як приклад успішних перетворень, а тепер ось навпаки.

Поговорили.

І навряд чи зрозуміли одне одного. Ну от не може інфантильний підліток зрозуміти дорослого, який спілкується із ним як з іншим дорослим. Це неможливо. Україна вкотре нагадує цього самого інфантильного підлітка. Який, з одного боку, протестує проти обмежень його свободи. Хоче пити горілку з друзями, не хоче навчатися у школі, не хоче мити руки перед їжею і вважає за краще харчуватися у McDonald's.

А з іншого боку вимагає від дорослих ставитися до себе як до рівного. Вимагає брати у свої клуби і компанії. Вимагає враховувати його думку з приводу витрачання сімейного бюджету і планування відпустки.

А коли дорослі кажуть йому, що треба добре навчатися і пристойно себе вести, стає у позу, кричить, голосно грюкає дверима і загрожує втекти з дому.

І залишається тільки запитання. А до чого ось ці всі стогони "Негайно візьміть нас у ЄС. Ми заслужили". Ось щоб що? Адже абсолютно очевидно, що зараз Україна вкрай далека від стандартів ЄС. Перш за все у питанні корупції і верховенства права. Люди, які стверджують, що у нас такий самий рівень корупції, як у країнах ЄС, схожі на іншопланетян. Або на землян, які розповідають, як вони будуть саджати картоплю на Марсі. Адже вони бачили у кіно, що картопля там росте, а отже час переїжджати. Люди, які не помічають різниці у рівні верховенства права в Україні або у ЄС або ніколи не робили бізнес в Україні, або ніколи не мали справу з ЄС. Або лицеміри, або дурні.

З іншого боку, ось зрозуміло, що ЄС зараз не ухвалить позитивного рішення щодо України. Тому що на даному етапі сам не готовий до такого радикального розширення. Йому ще Балкани треба переварити. З їхньою жменькою країн, які менші за київську область. І тільки потім замислитися про Україну. І пройти всі етапи, починаючи із "заперечення".

Отже, вам ясно, що вас не візьмуть в ЄС. Навіщо ж ви влаштовуєте істерики, тупочете ногами і голосно кричите, що до вас несправедливі? Щоб що? Чи не для того, щоб коли вам не відчинять двері та укотре зазначать, що ви ще не готові до пристойного товариства, ви розвернулися і сказали, що тепер не хочете в ЄС? Чи не для того, щоб знову заявити про багатовекторність. Сказати, що даремно стукали у НАТО і треба подружитися з Росією. На зло бабусі відморозити вуха?

Якщо так, то це дуже тривожно. Та інші висновки не є цензурними.

Шлях до ЄС для України – це як шлях самурая. Як і шлях у НАТО. Тут головним є процес, а не результат. Тому що для нас важливіше йти цим шляхом, тому що на цьому шляху ми маємо стати якомога ближчими до Європи, запровадити ті самі структурні зміни. Це важливіше, ніж прийти. Важливіше за фінальний результат.

Візьмуть нас у підсумку в ЄС або не візьмуть вже не так важливо, якщо ми будемо відповідати стандартам ЄС. Це та сама "Європа в Україні". Але без центру тяжіння, без орієнтиру, без ідеї вступу до ЄС ці зміни просто неможливі. І виглядає так, що влада не хоче йти шляхом, шляхом зростання, але щоб не робити зміни хоче спочатку переконати всіх навколо, що прийти до фінальної точки неможливо. І далі буде убивчий аргумент "так навіщо намагатися".

А якщо це помилкове враження, то до чого всі ці крики? До чого виставляти Україну інфантильним підлітком? Перед обличчям всього цивілізованого світу? Так, соціологи кажуть, що українське суспільство інфантильне і щоб перемогти на виборах політики мають спілкуватися із виборцем як із 14-річним підлітком. Але влада має бути дорослішою. По суті…

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора