Сьогодні в межах Стокгольмського арбітражу українці відігралися на росіянах за битву під Полтавою
Після сьогоднішнього рішення Стокгольмського арбітражу в офісі "Нафтогазу" пити шампанське повинні "навіть непитущі і "язвенники", пише у своєму блозі інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Стокгольмська перемога.
Арбітраж не визнав вимоги "Газпрому" щодо "бери або плати". Арбітраж визнав право "Нафтогазу" на перегляд ціни на ринковий рівень.
Колись під Полтавою шведи разом із нами відгребли від росіян. У підсумку країна позбулася імперського синдрому і стала процвітати. А ми потрапили в імперію з низкою пришелепкуватих володарів. Сьогодні в межах Стокгольмського арбітражу українці відігралися на росіянах. І зробили ще один крок у бік повної незалежності від Кремля. Оскільки складно бути незалежним від того, кому ти винен багато грошей.
Перший раунд арбітражу з "Газпромом" залишився за "Нафтогазом". Раунд, у якому ми оборонялися і відбивали атаки "Газпрому". Буде ще рішення щодо транзиту. Але там у нас потенційний апсайд. І ця перемога цінніша тим, що вона здобута на тлі значних ризиків утрат.
Насправді ця перемога сильніша за виграш "Євробачення". "Газпром" хотів від нас $47,1 млрд ($35 млрд плюс відсотки) плати за газ, якого ми не брали. Але зобов'язання брати і платити чи не брати і все одно платити підписали. Так дорого могли нам обійтися Юлія Володимирівна та її газовий контракт. Який і так дуже довго виснажував українські валютні резерви. У суді вдалося довести, що в цьому контракті не було економіки. І він не був ринковим. Що там було, суд не сказав, вони – люди пристойні. Нецензурні епітети для тих, хто його підписав, можна залишити українцям.
Це приклад перемоги професіоналізму. Перемоги, коли українці, використовуючи мозок і світове право, демонструють свою конкурентоспроможність. І ефективність. Це дуже нестандартна для українців перемога, адже зазвичай їх здобували на жилах і всупереч державі та її політиці. Тепер досягла перемоги державна компанія з державним менеджментом. Трохи пафосно, але правда.
Цей результат був би неможливим без постачання норвезького газу. Просто тому, що тоді ми були б змушені продовжувати купувати російський газ, і наша позиція в суді була б слабкою. Цей результат був би неможливий без перемички на кордоні у Словаччині, яка дала змогу нам "віртуально" брати море газу з Європи і не мати справ із "Газпромом", легалізуючи контракт. Усі саркастичні зауваження щодо того, що ми не беремо російського газу, коли він все одно російський, повинні розбитися об сьогоднішнє рішення суду. Бо не важливо, де видобули газ. Важливо, із ким укладаєш контракт. І кому йдуть платежі.
Звичайно, нам дозволили переглянути ціну. Це теж приємно. Та навряд чи "Нафтогаз" купуватиме газ у "Газпрому" за будь-якою ціною. Але тепер у переговорах з іншими постачальниками на нас не тиснутиме неможливість купівлі у "Газпрому", що значно посилить наші позиції. Поки що не зрозуміло, спрямоване це рішення (щодо перегляду ціни) в майбутнє чи в минуле. Якби у минуле, то ми могли б не тільки обнулити борг у розмірі $2,2 млрд, що висить на нас, але й вимагати компенсації. Але це було б занадто добре, щоб бути правдою.
І так, це не "Стокгольм наш". І не "Осло наше". Це правове рішення. Яке ухвалюють, не озираючись на те, хто поганий, а хто хороший. І це приємно. Нам не зробили подарунка, як бідним родичам. Нашу роботу оцінили гідно. І в офісі "Нафтогазу" сьогодні повинні пити шампанське навіть непитущі і "язвенники".
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора