День після обстрілу – це отримати сповіщення, що до тебе прямує замовлений о 4.00 червоний кардиган

День після обстрілу – це…

Поставити каву варитися, а вже потім піти чистити зуби.

Задрімати під час театральної вистави, відкрити очі й побачити, що на тебе дивиться актор. З розумінням і трохи – заздрістю.

Висипати ванілін у смітник, а пакетик кинути в миску з тістом.

Підписуючи документи, спитати, який сьогодні рік. І почути у відповідь: "Такий собі, якщо чесно".

Написати в чаті будинку "Доброго ранку, сусіди" о 17.00. І отримати відповідь: "Христос Воскрес".

Перед візитом до стоматолога боятися не бормашини, а того, що стоматолог не спав.

Пів години сесії з психологом розповідати не про стрес, а про те, як під світанок майже вдалося заснути в коридорі, але прокинувся кіт і почав рити наповнювач у лотку.

Отримати сповіщення, що до тебе вже прямує замовлений о 4.00 червоний кардиган.

Зібрати себе докупи й піти таки в спортзал. Бо не піти – це наче програти їм і віддати цей день.

Погодитися на побачення. А чому б і ні? Життя хочеться жити.

Джерело: Гарік Корогодський / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора