Мирного співіснування з Путіним не буде. Можливо, Європа зрозуміє – із Сі також

Сучасні європейські лідери й далі чіпляються за ідеал повністю мирного блоку, виставляючи свою прихильність до незастосовування сили як те, що відрізняє ЄС на міжнародній арені. Складається враження, що адаптація до нової реальності війни скасує основну місію ЄС, хоча насправді все навпаки: вжиття нових, жорсткіших заходів – єдиний шанс для Європи зберегти миролюбний проєкт, який вона так ретельно вибудовувала.

Імперських амбіцій Росії не стримали Мінські угоди 2014-го й 2015 року, але їх можна обмежити переглядом договорів, які лежать в основі союзу.

Настав час для наступної версії європейського проєкту – переосмисленої й укріпленої для майбутнього.

По-перше, одностайність. ЄС створили як проєкт спільних цілей, і він ухвалив безліч угод, які спрямовані на реалізацію своєї візії. Досягнення такого масштабу зараз видаються немислимими, бо не всі в Європі поділяють спільні цілі. Угорщина, один із найбільших отримувачів фондів ЄС, активно працює проти європейського проєкту. Словаччина не надто відстає. У питаннях безпеки Іспанія, як і раніше, наполягає, що ЄС – це проєкт миру й культури, а не коаліція, яка має вміти захищатися. Якщо Європа хоче вижити, їй доведеться відмовитися від принципу одностайності.

По-друге, геополітика. Європа зцілила багато ран холодної війни, прийнявши країни Східного флангу до свого складу. Це розширення стало, мабуть, найбільшим геополітичним успіхом ЄС. Але роботи ще не закінчили, і є ще вигоди, яких можна набути. Україна, Молдова, Грузія й Вірменія – країни з населенням, яке переважно орієнтоване на Захід. ЄС має запропонувати цим країнам реальний шлях до європейського майбутнього, інакше вороги демократії й далі будуватимуть для них альтернативні шляхи у протилежному напрямку.

По-третє, оборона. Проєкт миру не зможе вижити, якщо мир не захищати. Епоха мирних дивідендів закінчилася. Має розпочатися нова ера – у якій Європа захищатиме себе і своїх союзників. Мирного співіснування з Путіним не буде. І, можливо, Європа згодом усвідомить, що таке співіснування із Сі Цзіньпіном теж неможливе. Американський щит безпеки вже не буде таким сильним і надійним, як раніше. Європі потрібно розвивати інструменти, котрі допоможуть захищати цінності, які уособлює ЄС. Союз має перетворитися з миролюбної спільноти на інститут, здатний відповідати на реальні загрози насильства, здатний твердо стояти проти тих, хто бажає його руйнування.

Європа не приречена на провал. Але для виживання потрібно зрозуміти, що свобода більше не дається задарма і що для її захисту потрібно використовувати всі доступні засоби.

Джерело: Гарри Каспаров / Telegram