У Харкові цінним є все, що про нормальне життя. Посидіти в кафешці, іти на річку й не гуглити, чи розміновано там, сходити на нову виставу

У Харкові спека 33° C. Я б назвала це словом "пекло", але вже понад два роки ми цим терміном позначаємо інші події, не пов'язані з погодою. Загалом, надто тепло. Телефон раз у раз пише: "Порушено температурний режим". Згодна.

Їдемо щойно з Гектором із парку, він розвалився на задньому сидінні, роззявив пащу і голосно дихає.

У мене машинка маленька, а доберман великий. Коли він так важко і часто дихає, відчуття, що в салоні вмикають віброрежим. Із приладової панелі падають телефони, охолола кава в підскляннику збовтується до консистенції капучино з пінкою, а я за кермом схожа на китайську ляльку із пружинкою замість шиї.

Порівнялися на світлофорі з чоловіком. Він рукою махає в такт моїй машині, кричить:

– Підвіску давно перевіряли, панянко?!

І щось іще про форсунки й низьку компресію. Розумник. Я кажу:

– Усе нормально в мене з підвісками, просто собачці спекотно.

Чоловік спантеличений, здивовано здіймає брови, а Гек із цікавості висовує морду у вікно, привітатися з дядьком. Боже, як дядько іржав. Із ним просто була істерика. От просто знаєте, коли людина аж заходиться, червоніє і втирає сльози від сміху.

Я теж засміялася. Харків одразу став таким живим, як раніше.

Зараз дуже цінним є все, що про нормальне життя. Посидіти із друзями в літній кафешці й не смикатися від "загрози ракетної атаки", поїхати із собакою на річку й не гуглити, чи розміновано там, і так, посміятися з незнайомцем на перехресті.

А ще сходити в театр. Уявляєте, у прифронтовому місті хтось сьогодні ставить нові вистави! Цієї п'ятниці – прем'єра "Як ти там". Постановка "Театру для людей" за моєю книжкою.

Я поспойлерила б, але нічого не знаю. Не була на репетиціях жодного разу, хоча кликали. Тож ходімо зі мною, бо самій страшно.

Джерело: Анна Гин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора