Бізнес, що залишився на плаву, переживає складні часи. Але посадовці, яким платять гарантовану високу зарплату, навряд чи про це кричатимуть G

Фото: Хикмет Джавадов / Facebook

Карантин, спричинений коронавірусом, є не залежною від представників малого та середнього бізнесу України обставиною, що не давала їм працювати, зазначив голова всеукраїнської громадської організації "Об'єднана діаспора азербайджанців України" доктор юридичних наук Хікмет Джавадов.

Про необхідність прискорення реформ в Україні нині не говорить хіба що німий. Особливо наполягають на них представники малого та середнього бізнесу – він найбільше постраждав у період карантину, спричиненого поширенням коронавірусу. Безумовно, ми бачимо певні кроки з боку держави. 1 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Але ми бачимо, що необхідність підтримки малого та середнього бізнесу з боку держави після виходу з карантину і поступового повернення до звичного життя, нехай і дуже повільними темпами, зараз украй висока. Та, образно кажучи, бізнесменам потрібна не "золота рибка" у вигляді фінансової допомоги від держави. Їм потрібна вудка у вигляді усунення штучних, як на мене, перешкод. Кажу про це з болем і знанням суті питання, зокрема і згадуючи дані експресопитування, проведеного Європейською бізнес-асоціацією серед представників малого та мікробізнесу – учасників проєкту Unlimit Ukraine. Його проводили із 24-го до 30 березня 2020 року для аудиторії проєкту Unlimit Ukraine. У ньому взяло участь 1811 підприємців – представників малого та середнього бізнесу.

Тож ось, згідно з його результатами, кожен п'ятий малий бізнес в Україні може закритися через карантин. Говорячи сухою мовою цифр, 18% респондентів зізналися, що розглядають варіант закриття власного бізнесу, 78% повідомили про втрату доходу, і тільки 4% похвалилися збільшенням прибутку компанії, 41% бізнесменів заявив, що планує урізання зарплат, а 31% – скорочення співробітників. Про те, що не знижуватимуть зарплат і не звільнятимуть людей, заявили 26% і 48% респондентів відповідно. Решта тоді не визначилися.

Чи справдилися їхні похмурі прогнози, який відсоток малого та середнього бізнесу в Україні закрили в період карантину – такої інформації в мене немає. Але я з усією відповідальністю заявляю, що ті, хто залишився на плаву, зараз переживають дуже складні часи. І вони дуже потребують, щоб було спрощено процедури ведення бізнесу, щоб усунули перепони, реально шкідливі для бізнесу. Про це навряд чи кричатимуть посадовці, яким платять гарантовану й високу зарплату. Але про це на весь голос кричать бізнесмени і вся та величезна армія простих українців, яка працює у сфері малого та середнього бізнесу.

Наведу конкретний приклад. Відповідно до ст. 14 закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", встановлено обов'язок проводити оплату за видання ліцензії. Тобто надаючи ліцензію, держава встановлює її дію на повний термін із можливістю реалізовувати право на ліцензійні роботи. Якщо таке право неможливо реалізувати з не залежних від особи обставин, за принципами цивільного та господарського законодавства дію ліцензії потрібно продовжити.

Карантин, спричинений коронавірусом, якраз і є не залежними від представників малого та середнього бізнесу обставинами. Тому бізнесмени мали б право очікувати допомоги від держави. Адже дивіться, яка виходить ситуація. Бізнесмену дали ліцензію на рік. Приміром, у вересні минулого року. Тобто менше ніж за три місяці йому знову доведеться звертатися по ліцензію. І це тоді як у період дії карантину він не працював. І це також тоді, коли малий та середній бізнес наразі на межі виживання. То чому б не скасувати хоча б на рік необхідність надання нових ліцензій тим, у кого вона вже є? Це буде реальною підтримкою, це дуже допоможе бізнесменам, а отже, допоможе зберегти робочі місця, дасть можливість тисячам українців приносити додому шматок хліба.

І таких кроків назустріч малому та середньому бізнесу, а не олігархам, можна й потрібно робити багато. Дуже хочеться вірити, що їх зроблять. Віриться, зокрема, тому, що головою Виконавчого комітету реформ призначили Михайла Саакашвілі, за плечима якого успішний досвід реформ у Грузії, яка в період його президентства була прикладом того, як держава піклується про малий та середній бізнес. Нині такої самої турботи потребує український малий та середній бізнес. Час не чекає.

Джерело: "ГОРДОН"