Папа римський, по суті, видав індульгенцію путінській Росії на вже скоєні й майбутні злочини

Папа римський Франциск заявив, що Україна має виявити мужність, яку він назвав "білим прапором", і домовитися про припинення війни з Росією. Понтифік заявив про це під час інтерв'ю, записаного минулого місяця для швейцарської мовної компанії RSI. В інтерв'ю папу Франциска запитали про його позицію у суперечці між тими, хто каже, що Україна має поступитися, оскільки зазнає поразки, і тими, хто стверджує, що такі поступки узаконять дії сильнішої сторони. Журналіст використав у запитанні термін "білий прапор".

"Я думаю, що найсильніший той, хто дивиться на ситуацію, думає про людей, має мужність "білого прапора" та веде переговори", – сказав Франциск. По суті, це був чіткий заклик до капітуляції. Який пролунав замість цілком очікуваного й логічного в цих умовах засудження злочинів, скоєних Росією... Реакція на таку пропозицію понтифіка, природно, негативна. Адже своєю заявою він, по суті, видав індульгенцію путінській Росії на вже скоєні та майбутні злочини.

Чи дивною є така поведінка папи римського Франциска? Зовсім ні, якщо згадати про те, що 11 лютого 1929 року в Папській залі Латеранського палацу представник римського папи Пія XI кардинал П'єтро Гаспаррі та глава уряду Італії Беніто Муссоліні підписали "Договір між Святим престолом та Італією" і "Конкордат між Святим престолом та Італією".

Цілком очевидно, що Муссоліні підготував італійське суспільство до своєї рішучої перемоги у плебісциті 24 березня 1929 року, легалізував диктатуру фашистської партії. Понад 90% Італії прийняли гегемонію Муссоліні. Без підтримки католицької церкви йому непросто було б одержати такий результат. Окрім того, Ватикан у роки Другої світової війни проводив політику нейтралітету.

Напередодні Другої світової війни Ватикан виступав за поступки нацистській Німеччини. У квітні 1939 року папа Пій XII виступив із пропозицією посередництва на переговорах між великими європейськими державами. Папа спробував змусити Польщу підтримати приєднання вільного міста Данцига до нацистської Німеччини, на що польський уряд і посол Польщі не могли піти.

Зокрема й тому Пія XII часом називали "папою Гітлера". Деякі історики стверджують, що понтифік знав про масові вбивства євреїв нацистами, але нічого не робив. Окрім того, згодом Іоан Павло II, один із найвідоміших понтифіків сучасності, просив за все це вибачення. 1996 року перепросив за те, що Ватикан надто терпимо ставився до фашизму і не боровся з ним усіма засобами. 1997 року він просив пробачення за Голокост, висловивши жаль, що "совість християн мовчала під нацизмом і християни не чинили потрібного духовного спротиву переслідуванню євреїв".

Пізніше він же провів урочисту месу Mea Culpa у церкві святого Петра у Ватикані, під час якої відбулося загальне покаяння й "очищення пам'яті" в нетерпимості та насильстві, скоєних щодо інакодумців; покаяння в організації релігійних воєн і хрестових походів, у насильстві й жорстокості, використаних інквізицією; покаяння у гріхах, які порушили єдність християн; засудження гріхів проти євреїв; покаяння у гріхах проти прав народів – неповазі до інших культур та релігій; покаяння у гріхах проти людської гідності, проти жінок, проти окремих рас і народностей; покаяння у гріхах проти прав особистості та проти соціальної справедливості.

Іоан Павло II просив вибачення за всі ті жахливі злочини, які скоїв Ватикан. Але ж йому було за що каятися! Тобто визнання злочинів зовсім не скасовує самого їхнього факту. І про це треба пам'ятати, даючи оцінку нинішній заяві папи римського Франциска. Залишається сподіватися лише на те, що згодом він визнає свою помилку і покається за цю свою заяву, яка явно не додала поваги до самого понтифіка й Ватикану загалом.

Джерело: "ГОРДОН"