Вашингтон і Москва хочуть одного й того самого – капітуляції України
На переговорах у Саудівській Аравії російська сторона домагається повного виведення Збройних сил України з Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей. Про це пише The Moscow Times, посилаючись на "ознайомлені з логікою Кремля" джерела. За словами одного з посадовців, Москва прагне за будь-яку ціну здобути контроль над регіонами, оскільки їхня втрата завдасть кремлівському правителю Путіну політичного удару.
Інший посадовець сказав, що президент США Дональд Трамп або тиснутиме на Україну, наполягаючи на виведенні військ, або скаже Росії вступати в затяжні переговори, паралельно намагаючись захопити ці області. І це дуже показовий момент. Він із дивовижною чіткістю вказує на просту, очевидну істину: президенту України Володимирові Зеленському доводиться протистояти не лише ворожим планам країни-окупанта, а й "дружнім" планам країни, яку начебто поки вважають союзницею нашої країни.
Так, тут варто згадати, коли Вашингтон і Москва востаннє мали спільні позиції у глобальних питаннях, що визначають сьогодення й майбутнє планети. Це було в період Другої світової війни: вони разом протистояли гітлерівській Німеччині та її союзникам, серед яких, нагадаю, була й Угорщина.
1940 року Угорщина вступила до Троїстого пакту. Того самого року вона приєдналася до Другого Віденського арбітражу, унаслідок чого отримала частину території Румунії (Північну Трансильванію) за підтримки Німеччини. 1941 року Угорщина брала участь у нападі на Югославію разом із Німеччиною й окупувала частину її території (Воєводину).
Улітку 1941 року угорські війська взяли участь в операції "Барбаросса" – нападі Німеччини на СРСР. Угорські частини воювали на Східному фронті, особливо в районі Сталінграда, де зазнали великих втрат. 1944 року, розуміючи, що Німеччина зазнає поразки, угорське керівництво намагалося вийти з війни й укласти мир із союзниками.
У відповідь Німеччина окупувала Угорщину в березні 1944 року і поставила при владі пронацистський уряд Ференца Салаші та його партію "Схрещені стріли". Угорщина й далі воювала за Німеччину до квітня 1945 року. Отже, Угорщина спочатку активно підтримувала нацистську Німеччину, але пізніше спробувала вийти з війни, що призвело до німецької окупації й подальших тяжких наслідків для країни.
Сподіваюся, що нинішнє керівництво Угорщини, яке активно підтримує путінську Росію, розуміє той незаперечний факт, що історія має властивість повторюватися. Але, загалом, ми зараз говоримо навіть не так про Угорщину, як про США. Франклін Рузвельт, мабуть, перевертається в труні, бачачи, що Сполучені Штати стали на бік держави, яка становить для світу таку саму загрозу, яку становила гітлерівська Німеччина в період його президентства.
Але історія має властивість повторюватися не лише дзеркально, а й у формі фарсу чи трагедії. Останнє ми зараз і спостерігаємо. На жаль, Вашингтон і Москва хочуть одного й того самого – капітуляції України. І президент нашої країни Володимир Зеленський є головною перешкодою на шляху реалізації їхнього спільного плану.
Яка демократія, які засади міжнародного права, які союзницькі зобов'язання? Усе це лише гучні слова. Насправді ми бачимо, як ті самі США спокійнісінько погодилися на кардинальну зміну позиції Грузії. Експрезиденту цієї країни Михайлу Саакашвілі ухвалюють нові вироки, засуджуючи на нові, довгі строки позбавлення волі.
Грузія звернула зі шляху розвитку відносин з Європою й США, обравши дорогу зближення із тією самою Росією, яка підтримала сепаратистів із Південної Осетії й Абхазії, влаштувавши разом із ними серпневу війну проти грузинської держави, проти її суверенітету й територіальної цілісності. І ми вже почули відмову офіційного Тбілісі від планів щодо силового відновлення своєї територіальної цілісності. Ми почули від офіційного Тбілісі й заяви про прагнення відновити відносини з Південною Осетією та Абхазією.
Упевнений, що такого самого сценарію хотіла б Росія і в Україні: щоб Зеленського усунули від влади, щоб її в нашій країні захопили проросійські сили, які потім порушили б кримінальні справи проти Зеленського. Щоб Україна не просто відмовилася від ідеї повного повернення всіх окупованих територій, а й звинуватила б Європу й США в тому, що сталося, відійшовши від шляху союзництва з ними заради принизливого зближення з Росією.
Як поводитися у цій ситуації – підтримати главу нашої держави чи ні – нехай кожен вирішує сам. Я особисто виступаю на підтримку Володимира Зеленського.
Джерело: "ГОРДОН"