За логікою закону про покарання для військових, корупціонери, зрадники й колаборанти матимуть право на пом'якшення покарання, а військові – ні

Генерал Валерій Залужний не є політиком. Він кадровий військовослужбовець і говорить про серйозну проблему у Збройних силах України, яку створив не він, – "армія тримається на дисципліні". Залужний просить Зеленського підписати закон про покарання для військових.

Але вирішення цієї проблеми в рамках уже проголосованого Верховною Радою України закону, на жаль, неможливе.

Навіть гарні за назвою закони будуть залишатися "проголошенням про наміри", без перевіреного часом і людським досвідом механізму їх виконання. А також без органів, які будуть використовувати цей механізм і втілюватимуть закони в життя.

Генерал Залужний був призначений на командування у Збройних силах в унікальній воюючій країні, у якій інституційно не існують органи воєнної юстиції. Після восьми років війни у Збройних силах України так і не відновлені: військові трибунали, військові слідчі та прокурори (військова прокуратура ліквідована в рамках реформи органів прокуратури відповідно до законопроєкту №1032 від 19 вересня 2019 року) і не створена повноцінна військова поліція. А також залишається післявоєнний анахронізм СРСР із вилученням зі складу Міноборони власних органів військової контррозвідки. Історія людства не знає аналогів подібного серед розвинутих країн світу.

Після відокремлення від СБУ у 2004 році розвідки і створення окремої Служби зовнішньої розвідки України процес передачі органів військової контррозвідки із СБУ в МОУ був зупинений при президентові Ющенку. Наступні президенти також "не помічали" цієї проблеми, їм подобалася модель, "як у Росії", вона зручна для контролю над кадровими військовими, але вона згубна для обороноздатності країни. У жодній розвинутій країні світу ви не знайдете Збройних сил, які б не мали власної військової контррозвідки. І це важливо!

Вище військове керівництво має відповідальність за оборону України, але внутрішнього механізму повноцінної перевірки та контролю над власними кадрами, а також якості їх поповнення у ЗСУ у нього немає.

Органи військової юстиції та військові трибунали були знищені в Україні до 2013 року за часи президентства Януковича. Із початком агресії Росії проти України у 2014 році кадрові офіцери неодноразово зверталися до нових президентів із проханням їх невідкладного відновлення.

Цього не було зроблено, а правове забезпечення ЗСУ до цього часу під час війни, мобілізації, воєнного стану здійснюється органами цивільної юстиції.

Правда ж полягає в тому, що цивільна юстиція не здатна впоратися із проблемами ЗСУ, про які веде мову головнокомандувач ЗСУ. А закон, який прийняла Верховна Рада України, на жаль, ще й підриває конституційні засади, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні. По суті, він дискримінує громадян за родом і характером занять (військовою службою). Згідно з його логікою, корупціонери та хабарники, зрадники й колаборанти мають право на пом'якшення покарання, а військовослужбовці – ні. І питання тут не до головнокомандувача ЗСУ, який, до речі, не є навіть суб'єктом права законодавчої ініціативи, а до цивільного керівництва Міністерства оборони й авторів закону, профільного комітету парламенту та народних депутатів, які за нього проголосували.

Навіть при радянській диктатурі органи цивільної юстиції не займалися військовими. Військовий правопорушник завжди передавався до органів військової юстиції. Тим більше під час війни чи воєнного стану і в умовах, коли зараз справедлива довіра народу України до ЗСУ в рази перевищує довіру до цивільної судової системи України.

Безумовно, головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний має бути підтриманий. Проблема існує, і вона серйозна. Але вона повинна бути вирішена тими, хто її створив, – політиками. Потрібно терміново відновити те, що вони зруйнували, – органи військової юстиції у ЗСУ – і дати в руки професійних кадрових військових органи військової контррозвідки.

Для цього достатньо скористатися аналогом і перекласти з англійської на українську мову законодавство США із цього приводу, внести відповідні зміни до нашого законодавства у Верховній Раді і проголосувати.

Український військовослужбовець своєю кров'ю вже давно довів, що він має право на повагу та правовий захист власних прав, свобод і гідності не гірше, ніж американський. У нас немає часу на експерименти, нічого вигадувати не потрібно. У цивілізованому світі вже давно кров'ю поколінь накопичений досвід із цього приводу й оформлений у чинних і перевірених часом законах держав.

Слава народу України та його героям!

Слава Збройним силам України!

Слава Україні!

Джерело: "Українська правда"