На тлі різкого погіршення відносин із РФ Білорусь надзвичайно цікавиться військовим досвідом України після 2014 року
Частина військового досвіду України лягла в основу концепцій реформування військової медицини Білорусі, частина – в акценти під час розроблення озброєнь і ресурсного накачування загонів спецпризначення, зазначив журналіст Ігор Тишкевич.
Навіщо українські військові їздили до Мінська, або Це дуже цікаво.
Отже. Факт один – повідомлення пресслужби МО України: "Сьогодні з метою проведення консультацій відбувся одноденний робочий візит української урядової делегації в Білорусь. До складу делегації, яку очолював віцепрем'єр-міністр України – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, також увійшли: голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін, міністр оборони України Андрій Таран, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, представники Міністерства закордонних справ України та інші офіційні особи".
Перший абзац традиційний, а ось склад делегації дуже цікавий. Резніков – це Донбас. МО – це Донбас і військові проєкти. Єрмак – теж Донбас. У цю групу увійшов голова комітету із правової політики. Отже, частина тем потребує корекції законодавства.
Традиційних для таких візитів представників МЗС згадали "спойлером" – вони головної ролі не відігравали.
Виникає запитання: що могли обговорювати?
1. Традиційне – і це буде у пресрелізах – безпека.
2. Уже цікавий, у світлі заяв Лукашенка, вихід восени з тіні низки спільних проєктів – це співпраця у військово-технічній сфері. Тут є місце "хотінням" військових (яка зброя потрібна) в обох країнах. Тут фоном проходить тема Донбасу (зокрема, застосування дослідних зразків). І для цього необхідне правове забезпечення.
3. Тут дуже цікаво. Пам'ятаєте обговорення ідеї миротворців? Це і Донбас, і військові, і правова політика. Можливо, провели зондування ґрунту. На тлі різкого погіршення відносин Білорусі та РФ така ідея і її опрацювання українською стороною вже не має абсурдного вигляду.
Ну, і є ще одне. Білоруська сторона надзвичайно цікавиться досвідом України після 2014 року. Частина цього досвіду лягла в основу концепцій реформування військової медицини, частина – в акценти під час розроблення озброєнь і ресурсного накачування загонів спецпризначення.
Поговорити про те, щоб обмінюватися несекретною інформацією (саме обмінюватися) без ризику створення шпигунських скандалів, теж варто.
Одне слово, цікаво закрутилося. Перераховані пункти – це всього лише припущення, без аналізу ймовірності кожної з тез сьогодні.
У будь-якому випадку, найближчі п'ять-шість місяців покажуть. Можна починати відстежувати тему.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора