Путін визнав відповідальність Росії за спробу отруєння Скрипалів
Однією з характерних особливостей стилю президента РФ Володимира Путіна є помітна і досить швидка еволюція його поглядів із тих чи інших питань, зазначив старший науковий співробітник американського Інституту Катона, російський економіст і екс-радник Путіна Андрій Ілларіонов.
Путін визнав відповідальність Росії за спробу отруєння Скрипалів.
Однією з характерних особливостей стилю Володимира Путіна є, м'яко кажучи, помітна і досить швидка еволюція його поглядів із тих чи інших питань.
Наприклад, на початку свого президентства він виступав проти підвищення пенсійного віку, а потім – за. Спочатку він стояв на смерть за вибори губернаторів, а потім – проти них. Класичним прикладом путінського стилю стала зміна його заяв щодо участі російських військовослужбовців в окупації Криму. Спочатку він говорив, що не має уявлення, що за зелені чоловічки займають півострів; потім визнав, що це були російські військові; завершив же він докладною розповіддю про те, як особисто керував процесом захоплення українського Криму, часом навіть підганяючи не цілком моторного Шойгу.
Черговий приклад еволюції путінських заяв демонструє історія з отруєнням Сергія і Юлії Скрипалів.
12 березня 2018 року на запитання журналіста BBC про те, чи не несе Москва відповідальності за події, він порадив спочатку "розібратися у себе": "Ви там розберіться у себе, а потім ми з вами будемо це обговорювати".
18 березня він впевнено заявив, що в особливо (святий?) час – напередодні президентських виборів і футбольного чемпіонату – ніхто в Росії нічого такого не зробив би: "...це повна нісенітниця, маячня, нонсенс: щоб хтось у Росії дозволив собі такі витівки напередодні президентських виборів і чемпіонату світу з футболу. Це просто немислимо".
Мабуть, за Путіним, таке зробити після виборів і футболу в Росії – запросто.
25 травня він порадів за здоров'я отруєних: "Нічого цього, слава Богу, не сталося, і сам Скрипаль, і його дочка живі, виписалися з лікарні, і, як ми бачили нещодавно на екранах, у всякому разі, дочка його має цілком пристойний вигляд, слава Богу, всі живі, всі здорові".
12 вересня він розповів, що знає підозрюваних: "Ми вже знаємо, хто вони такі, ми їх знайшли. Сподіваюся, що вони самі з'являться і самі про себе розкажуть. Це буде краще для всіх. Нічого особливого і кримінального немає, запевняю вас".
3 жовтня він повідомив, що Скрипаль – це "зрадник батьківщини", і дав зрозуміти, як чинять із такими особами в "будь-яких країнах": "Він просто шпигун, зрадник батьківщини, розумієте? Є таке поняття "зрадник батьківщини". Ось він один із них. От уявіть собі, у вас є, ви громадянин своєї власної країни, і раптом з'являється у вас людина, яка зраджує свою країну. Як ви до неї ставитеся або будь-хто, хто тут сидить, представник будь-якої країни? Він просто покидьок, от і все. Цей Скрипаль, він зрадник... Його впіймали, його було покарано. Відсидів загалом п'ять років у в'язниці. Ми його випустили. Усе. Він поїхав. Ще продовжував співпрацювати там, консультував якісь спецслужби".
Нарешті, 20 грудня Путін публічно визнав відповідальність Росії за спробу отруєння Скрипалів: "Тепер щодо Скрипалів і [саудівського журналіста Джамала] Хашоггі. Мені тут навіть коментувати нічого. Хашоггі убили, це очевидно, усі це визнали. Скрипаль, слава Богу, живий. Утім, щодо Росії там купа санкцій. Не перестаючи, досі про це говорять. А в другому випадку – повна тиша".
Річ у тім, що логічна формула з порівняння випадків Хашоггі і Скрипалів, яку запропонував Путін під час його прес-конференції, добре відома під назвою подвійних стандартів або подвійної моралі. Суть її полягає в застосуванні на практиці дискримінаційних підходів до оцінювання дій різних осіб, груп населення, країн, рас. Подвійні стандарти характеризуються різним застосуванням принципів, законів, правил, оцінок до однотипних дій різних суб'єктів.
Іншими словами, самим фактом одночасного застосування цієї формули до Хашоггі і Скрипалів, до Саудівської Аравії і Росії, самим залученням уваги публіки до дискримінаційного, з його погляду, ставлення Заходу до Росії, Путін тим самим показав, що, на відміну від Заходу, сам він особисто ставиться до цих історій як до однотипних.
Що ж саме в цих випадках є для Путіна однотипним? Підсумки (принаймні, проміжні) однотипними назвати важко – Хашоггі загинув, а Сергій і Юлія Скрипалі вижили. Отже, однотипним у свідомості Путіна є не те, що вийшло в результаті, а те, що намагалися із зазначеними особами зробити відповідні держави – Саудівська Аравія і Росія.
Саме на це Путін і поскаржився на прес-конференції. Причому, на його думку, Захід керується не просто подвійними стандартами, а подвійними стандартами у квадраті.
Робіть висновки самі. І Саудівська Аравія, і Росія намагалися "остаточно розв'язати питання" із Хашоггі та Скрипалями. Причому в Саудівської Аравії це вийшло, а в Росії – ні. Але Саудівську Аравію за вбивство не карають, а Росію – за одну лише невдалу (на думку Путіна) спробу – карають ще як ("купа санкцій").
"Погодьтеся, – звертається Путін до всього світу, – це абсолютно несправедливо". Мовляв, дії – однотипні, а наслідки різні.
Погодьмося. Наслідки – різні. А дії – однотипні.
Джерело: aillarionov.livejournal.com