"Штурм Капітолія" схожий на "підпал Рейхстагу"

Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Керівництво Демократичної партії США для досягнення своїх цілей вдалося до методик лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера, вважає старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні Андрій Ілларіонов.

Те, що відбувається протягом останніх місяців у США, із кожним днем усе більше схоже на те, що відбувалося в Німеччині рівно 88 років тому, у 1932–1933 роках. А так званий штурм Капітолія 6 січня 2021 року все більш набуває характерних рис підпалу німецького Рейхстагу 27 лютого 1933 року.

Перш ніж розбирати суть і ймовірні наслідки "штурму Капітолія", необхідно відповісти на кілька поширених останнім часом запитань.

1. Запитання. Хто переміг на виборах президента США 3 листопада 2020 року?

Відповідь. Невідомо.

Якби результати голосування 3 листопада підбивали за принципом "одна людина – один голос", то перемогу на них майже напевно здобув би Джо Байден. Оскільки ж результати виборів у США визначають за кількістю голосів делегатів колегії вибірників, обраних в індивідуальних штатах, у деяких із яких підсумки виборів було оскаржено, то кількість вибірників кожного кандидата наразі невідома.

2. Запитання. Яка частина американців не визнає виборів, які відбулися, чесними?

Відповідь. Приблизно 40% загальної кількості виборців, зокрема 72% республіканців.

Така кількість громадян країни, які вважають голосування, що відбулося, нечесним, за близьких у кандидатів офіційних результатів та наявного в суспільстві напруження політичних пристрастей, безумовно, є достатньою для здійснення як передбачених, так і не передбачених законодавством заходів для того, щоб ліквідувати підстави для будь-яких сумнівів у якості виборчої системи. Збереження з боку громадян США довіри до виборчої, судової, політичної систем країни є питанням, незрівнянно важливішим, ніж визначення конкретного переможця президентських виборів 2020 року.

3. Запитання. Чи виконала судова система США роль незалежного арбітра у визначенні якості президентських виборів?

Відповідь. Ні.

Принципову конституційну помилку зробив Верховний суд США, відмовившись розглядати по суті питання про зміну правил проведення голосування (голосування поштою) у деяких штатах, підсумком якого стало незначне випередження в них за кількістю голосів Байдена над Трампом. Якщо Верховний суд розглянув би це питання по суті та на підставі такого розгляду ухвалив би рішення про законність події зміни правил і, отже, узаконив би перемогу Байдена у спірних штатах, то правові ресурси перевірки якості виборів було б вичерпано. Однак оскільки ці ресурси не були затребувані, то сумніви, що були у громадян США і незалежних спостерігачів, не тільки не було розвіяно, але й було серйозно посилено. Їх ще більше посилили заяви деяких демократів, що в майбутньому голосування поштою застосовувати більше не будуть.

4. Запитання. Чи виконала політична система США роль незалежного арбітра у визначенні якості президентських виборів?

Відповідь. Ні.

Принципову політичну помилку зробив Конгрес США, відмовившись створювати на паритетних засадах із рівною участю представників Республіканської і Демократичної партій комісію з перевірки якості голосування у спірних штатах. Якщо Конгрес створив би таку комісію, яка розглянула б це питання по суті та на підставі такого розгляду ухвалила б рішення про обґрунтованість результатів голосування у спірних штатах, то політичні ресурси перевірки якості виборів на рівні Конгресу було б вичерпано. Однак оскільки ці ресурси не були затребувані, то сумніви, які були у громадян США і незалежних спостерігачів, не тільки не було розвіяно, але й було серйозно посилено. Склалося враження, що Демпартії набагато важливіше домогтися перемоги за всяку ціну.

5. Запитання. Які ресурси залишаються у громадян у тому випадку, якщо правова і політична системи не здатні відповісти на суспільні виклики?

Відповідь. Право на петицію, на демонстрацію, на протест.

Саме це право було реалізовано громадянами США під час маніфестацій 6 січня 2021 року, коли кількість їхніх учасників у Вашингтоні перевищила 1 млн осіб.

6. Запитання. Які ресурси залишаються у громадян у тому випадку, якщо правова і політична системи відмовляються відповідати на суспільні виклики?

Відповідь. Право на заміну такого політичного режиму.

Вичерпний опис цього права є в канонічному тексті Декларації незалежності США: "...Увесь досвід минулого підтверджує, що люди схильні радше зносити вади доти, доки їх можна терпіти, ніж використовувати своє право скасовувати урядові форми, що стали для них звичними. Але коли довга низка зловживань і насильств, незмінно підпорядкованих одній і тій самій меті, свідчить про підступний задум змусити народ змиритися з необмеженим деспотизмом, повалення такого уряду і створення нових гарантій безпеки на майбутнє стає правом і обов'язком народу".

Під час подій 6 січня громадяни США не тільки не реалізували цього права, а й навіть не намагалися його реалізувати. Поширювані твердження, нібито 6 січня у США готували державний переворот, не відповідають дійсності.

7. Запитання. Чи закликав чи президент Трамп – або у своїй промові біля Білого дому 6 січня, або в будь-який інший час – до "штурму Капітолія", до "захоплення Конгресу" чи будь-яких інших насильницьких дій?

Відповідь. Ні.

Такі твердження, поширювані опонентами Трампа, не відповідають дійсності.

8. Запитання. Чи мають громадяни право проводити демонстрації біля будівлі національного парламенту (наприклад, біля Капітолія, у якому розміщується Конгрес США)?

Відповідь. Безумовно, так.

9. Запитання. Чи мають громадяни право входити в будівлю національного парламенту (наприклад, у Капітолій, у якому розміщується Конгрес США)?

Відповідь. Безумовно, так.

До 6 січня 2021 року такого запитання у принципі не виникало. Як американські, так і іноземні громадяни регулярно відвідували Капітолій та інші приміщення Конгресу США фактично без обмежень (будівлі, у яких розташовані офіси конгресменів і сенаторів, – навіть без надання посвідчення особи).

10. Запитання. Чи порушили маніфестанти, які ввійшли в будівлю Капітолія 6 січня, внутрішні правила Капітолія щодо входу у приміщення, які займає Конгрес США?

Відповідь. Безумовно, так.

11. Запитання. Чи порушили  маніфестанти, які ввійшли в будівлю Капітолія 6 січня, конституцію США?

Відповідь. Безумовно, ні.

12. Запитання. Чи є аналогічні випадки захоплення будівлі парламенту (проникнення в будівлю парламенту) в інших країнах особами, які протестували проти офіційних результатів оскаржуваних виборів?

Відповідь. Так.

Протягом останніх двох десятиліть відбулося кілька захоплень будівель парламентів (проникнення в такі будівлі) особами, які оскаржували офіційні підсумки президентських або парламентських виборів:

  • Югославія, 5 жовтня 2000 року – Бульдозерна революція;
  • Грузія, 22 листопада 2003 року – Революція троянд;
  • Киргизія, 24 березня 2005 року – Тюльпанова революція;
  • Молдова, 7 квітня 2009 року – Бузкова революція;
  • Киргизія, 6 квітня 2010 року – Динна революція;
  • Молдова, 20 січня 2016 року – Хризантемова революція.

У більшості цих випадків після таких захоплень чинна в цих країнах влада (виборчі комісії, верховні/конституційні суди, парламенти, президенти) або "уточнювала" початкові результати виборів, або призначала нові вибори, або призначала нове голосування другого туру виборів, як це відбулося, наприклад, під час Помаранчевої революції в Україні 26 грудня 2004 року. Щодо цих випадків наразі є консенсус, що спочатку оголошені результати виборів у цих випадках було сфальсифіковано. Жоден із цих випадків захоплення будівель парламентів маніфестантами не визнавали й не визнають кримінальним актом або ознакою (актом) державного перевороту.

13. Запитання. Чи є випадки відмови з боку чинної влади в інших країнах у проведенні розслідування фактів фальсифікації/викривлень оскаржуваних результатів голосування, незважаючи на масові протести громадян?

Відповідь. Так.

Ось деякі з таких випадків:

  • Білорусь – 2006-й, 2010-й, 2015 рік, серпень 2020-го – сiчень 2021 року;
  • Іран – червень 2009 року;
  • Азербайджан – 2011 рік;
  • Росія – 2011–2012 роки;
  • Венесуела – 2018–2019 роки;
  • Казахстан – червень 2019 року.

У всіх цих країнах влада належить авторитарним диктатурам, головною метою яких є утримання цими режимами державної влади безвідносно до фактичних результатів голосування громадян.

Тепер до цього списку країн, керівництво яких відмовляється від розслідування оскаржуваних офіційних результатів виборів і призначення нових виборів, додалися США в листопаді 2020-го – січні 2021 року.

14. Запитання. Чи застосовували маніфестанти у Вашингтоні 6 січня зброю проти поліцейських/своїх опонентів?

Відповідь. Ні.

Доповіді поліцейських чиновників Вашингтона недвозначні – не зареєстровано жодного випадку застосування маніфестантами проти їхніх опонентів/поліцейських вогнепальної або холодної зброї.

15. Запитання. Чи застосовувала поліція зброю проти маніфестантів 6 січня?

Відповідь. Так.

Унаслідок прицільного вогню на ураження співробітник охорони Капітолія вбив Ешлі Баббіт, 35-річну ветеранку ВПС США. Загалом із боку маніфестантів загинуло чотири людини. Із боку поліцейських загинула одна людина (від удару вогнегасником).

16. Запитання. Чи можна порівняти рівень насильства під часі маніфестації у Вашингтоні 6 січня з рівнем насильства під час погромів, влаштованих влітку – восени 2020 року членами BLM та Antifa?

Відповідь. Безумовно, ні.

Джерело: Aillarionov / Livejournal

Кількість убивств, нападів з обтяжливими обставинами і нападів із застосуванням вогнепальної зброї починаючи з кінця травня 2020 року (початок погромів BLM та Antifa) значно зросла порівняно з відповідними періодами попереднього року.

Джерело: Aillarionov / Livejournal

Рівень убивств порівняно з літом та осінню 2019 року зріс: улітку 2020 року – на 42%, восени 2020 року – на 34%. У 21 місті США, яке надало дані про вбивства влітку та восени 2020 року, було скоєно на 610 убивств більше, ніж за аналогічний період 2019 року.

Джерело: Aillarionov / Livejournal

17. Запитання. Чи було реалізовано прогнози спостерігачів, які передбачали після президентських виборів 2016 року, що обраний президентом Трамп знищить головні політичні та правові інститути США?

Відповідь. Ні, вони провалилися.

Під час свого строку Трамп діяв або в межах своїх конституційних повноважень, або – у тих випадках, коли він, на думку судової системи або Конгресу США, виходив за них, – суди і Конгрес США ухвалювали рішення, які блокували такі рішення Трампа.

18. Запитання. Чи відбулося останнім часом руйнування головних політичних та правових інститутів США?

Відповідь. Безумовно, так.

Протягом останніх місяців перестала діяти перша поправка до конституції США в частині свободи слова.

Протягом останніх місяців – спорадично, а з 6 січня – на постійній основі керівництво інформаційних платформ Twitter, Facebook, Instagram ввело цензуру, додавши до заблокованих десятків тисяч акаунтів різних осіб акаунти президента Трампа.

У листопаді 2020-го – січні 2021 року внаслідок впровадження голосування поштою завдано непоправної шкоди цілісності та чесності виборчої системи США, що не викликала раніше серйозних сумнівів.

У січні 2021 року припинила діяти перша поправка до конституції США в частині свободи зібрань – рішенням мерки Вашингтона Мюріель Баузер (представниці Демпартії) у місті введено комендантську годину на 15 діб, район Капітолія обгороджено бетонними блоками, мало не кожне перехрестя в центрі міста патрулюють поліцейські.

Протягом останніх місяців розгорнуто безпрецедентну кампанію щодо скасування другої поправки до конституції США – права на носіння зброї.

19. Запитання. Хто сьогодні руйнує головні політичні та правові інститути США?

Відповідь. Керівництво Демпартії США, яке прагне встановити у країні своє монопольне панування.

20. Запитання. Для чого Демпартії США необхідно встановити у країні своє монопольне панування?

Відповідь. Для реалізації неодноразово проголошених Джо Байденом, Камалою Гарріс, BLM програм радикального соціалізму, чорного расизму, зеленого тоталітаризму.

А тепер кілька слів про спецоперацію "Пастка" 6 січня.

Підготовка пастки.

4 січня мерка Вашингтона Баузер заявила, що для патрулювання міста під час очікуваних маніфестацій 4–6 січня вона залучає Національну гвардію. Водночас було оголошено, що із 340 залучених співробітників на вулицях перебуватиме лише 115 людей, причому жодної з них – у місцях проведення маніфестацій на території Національного молла й у районі Капітолія. Для порівняння: буквально в перші ж дні погромів BLM на початку червня 2020 року у Вашингтон було скеровано 1900 національних гвардійців, кількість яких потім було ще збільшено. Ці заяви відразу ж запахли провокацією – виникла підозра, що мерія Вашингтона навмисно створює враження виняткової слабкості правоохоронних сил та їхньої цілковитої відсутності саме там, де очікували на скупчення великої кількості людей.

Чутки.

Підозри посилилися 5 січня, коли прибічники Демпартії стали поширювати чутки про неминуче кровопролиття, яке обов'язково мало статися наступного дня. Автора цих рядків повідомило про це відразу кілька людей, які регулярно контактують із демократами. Це здавалося дуже дивним на тлі попередніх таких подій, у яких сутички – якщо вони відбувалися, то траплялися раптово, коли заздалегідь, тим більше за добу, ніхто не знав і тим більше не попереджав ні про ймовірне, ні про тим більше неминуче кровопролиття.

6 січня у протестах у Вашингтоні взяло участь понад 1 млн осіб. Маніфестанти зайняли значну частину центру міста. Практично скрізь ходи та мітинги проводили без насильства. Вони були мирними навіть тоді, коли демонстративно дрібні групки членів BLM навмисно намагалися провокувати учасників протестів, котрі багаторазово перевищували їх за чисельністю, як, наприклад, на Пенсильванія-авеню, чому безпосереднім свідком став і автор цих рядків.

Провокування.

Троє BLMників зухвало розмахували своїм прапором (за зрив якого з африканської церкви напередодні заарештували лідера Proud Boys) і викрикували образи на адресу десятків тисяч протестувальників, що проходили повз них. Ті ж стримано відповідали їм: "Долучайтеся до нас!" – і наполегливо повторювали своїм колегам: "Тільки без насильства! Не чіпайте їх! Вони тільки й хочуть бійки!"

Пастка.

Єдине місце, де було застосовано насильство, – це задній (щодо маніфестації з мільйоном учасників), тобто східний, бік Капітолія, до якого наблизилося кілька десятків добре екіпірованих і рішуче налаштованих осіб.

Поліція Конгресу не чинила опору і швидко відійшла в будівлю. Хоча двері Капітолія було зачинено на замок, за багатьма з них не виявилося жодної охорони. Що дало змогу цим активним бійцям зламати кілька з них, розбити скло і безперешкодно проникнути в будівлю, у якій їхнім пересуванням спочатку ніхто не перешкоджав.

Подальше добре відомо.

Пастка закрилася.

"Штурм Капітолія" 6 січня 2021 року схожий – за застосованим методом – на так званий штурм Будинку уряду в Мінську 19 грудня 2010 року, провокацію спецслужб, використану Лукашенком для розгрому білоруської опозиції, а за реалізованим задумом – "підпал Рейхстагу" 27 лютого 1933 року, використаний Гітлером для встановлення в Німеччині нацистської диктатури.

Джерело: Андрей Илларионов / LiveJournal

Блог відображає виключно думку автора.
Редакція не відповідає за зміст і достеменність матеріалів у цьому розділі.