Якщо Байден і Путін продовжать діалог, РФ напевно вмовлятиме Штати тиснути на Київ щодо виконання Мінських угод

Фото: Iliya Kusa / Facebook

Підсумки саміту Байдена – Путіна. Мої спостереження і висновки. Стисло.

Обидва лідери виступали з позицій принципів. Намагалися звучати безкомпромісно, жорстко і твердо.

Джо Байден узяв високу моральну планку, говорив спокійно, вальяжно, нібито повчав або наставляв на шлях істинний, із нотками легкого роздратування на самому початку.

Володимир Путін був на рідкість веселим, жвавим, грайливим і навіть трохи агресивним у своїх відповідях. Його добре підготували, аргументи були непоганими. Охоче відповідав на запитання іноземних журналістів, навіть сам почав рандомно вибирати, хто поставить запитання, а наприкінці навіть розповів казку.

Загалом атмосфера саміту була позитивною, конструктивною і легкою, без очевидних ознак невдоволення сторін.

Підсумки саміту:

1. США і РФ розпочинають консультації щодо кібербезпеки з метою розмежувати протистояння і визначити чіткі правила гри, вивести цю сферу в керовану площину.

2. США і РФ продовжать діалог із питань стратегічної стабільності. Сюди запаковано три великі й найважливіші на саміті теми – ядерне роззброєння, контроль над озброєннями та клімат. Можливо, розпочнуть роботу над новими угодами в цій сфері.

3. Розпочнуть перемовини щодо Арктики, розмежування ліній впливу двох країн і ймовірної демілітаризації Арктичного регіону.

4. РФ і США обговорять можливість обміну ув'язненими.

5. Посли двох країн повернуться в посольства, дипломатичний трек стабілізується.

6. Перемовини щодо "червоних ліній" розпочали, але результатів поки що немає. РФ намагається вивести за дужки цієї розмови морально-ціннісний компонент, про який говорить Байден, і зробити наголос на прагматизм і реальну політику.

7. Обидві сторони підтвердили, що щодо України найважливіше – виконання Мінських угод. У перспективі, якщо діалог триватиме, РФ напевно вмовлятиме Штати чинити тиск на Київ щодо виконання "Мінська".

8. Із регіональних питань обговорювали Іран, Афганістан, Сирію, Лівію, Білорусь, але нічого конкретного немає.

Джерело: Iliya Kusa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора