Рішення про послаблення санкцій проти РФ для відновлення "зернового договору" мають ухвалювати в ЄС і США. Саме з ними розмовляє Путін через Анкару

Фото: ЕРА

Щодо зустрічі Ердогана й Путіна в Сочі.

По-перше, жодних угод там не мало бути підписано. Я не розумію, звідки такі сподівання. Із цієї причини оцінювати зустріч як "провальну" для когось із них неправильно.

По-друге, Ердоган у цій історії відігравав роль посередника, а не суб'єкта переговорів про "зернову угоду". Рішення про послаблення санкцій проти РФ як компроміс щодо відновлення "зернового договору" мають ухвалювати не в Туреччині або ООН, а в ЄС і США, і саме з ними розмовляє Путін через Анкару.

По-третє, в Ердогана, очевидно, віддають перевагу тому варіанту "зернової угоди", який був. Судячи з його слів, Туреччина або за повернення до статус-кво, або за розширення угоди за допомогою учасників і номенклатури товарів. Але для цього потрібен компроміс, і Ердоган тут відігравав роль месенджера, пропонуючи альтернативи, погоджуючи їх то з Москвою, то з Вашингтоном/Брюсселем. Створення коридорів без РФ Туреччина не підтримує, і Ердоган про це чітко заявив.

Загалом питання "зернової угоди" можна базово розв'язати в один із трьох способів:

1. Силовий тиск на Росію. Створення прямої воєнної загрози для їхньої портової інфраструктури в Чорному морі, що змусить їх повернутися до угоди, щоб не підривати власної торгівлі. Але для такого тиску поки немає ресурсів, а Туреччина не бажає втягуватися у війну з РФ на морі.

2. Компромісна угода. Але це означає, що сторони мають погодитися на поступки.

3. Створення альтернативних коридорів без РФ. Але тут проблема в гарантіях безпеки таких коридорів і в тому, хто їх забезпечить. В України немає таких ресурсів наразі, а Туреччина не готова брати на себе таку відповідальність, плюс не факт, що це переконає міжнародних страховиків.

З огляду на зустріч у Сочі, пріоритетним залишається другий сценарій – переговори з можливим виходом на компроміс. Принаймні Туреччина саме за такий варіант, паралельно опрацьовуючи додаткові альтернативи, типу імпорту зерна на перероблення й експорт борошна в Африку коштом Катару.

Джерело: Iliya Kusa / Facebook