Шкідливі поради PR-аста. Як зробити все, щоб злити кейс клієнта
У дитинстві я дуже любила Григорія Остера та його "Шкідливі поради" просто тому, що вони були веселими, а я була дитиною. Подорослішавши, я полюбила шкідливі поради тому, що їхня абсурдність максимально ефективно демонструє, як робити не можна, і показує, який недоладний вигляд ти можеш мати в очах інших людей.
Отже, хлопчики та дівчатка, сьогодні я намагатимусь розповісти вам, як робити не можна, якщо не хочеш виглядати безглуздо, на прикладі кейсу однієї електрозаправки та її креативників.
Порада 1. Створюючи партизанську маркетингову акцію, у жодному разі, чуєш, у жодному разі не готуйся до неї заздалегідь! Вимкни інтернет, не читай "Вікіпедію" і ніколи не гугли те, що ти збираєшся робити, – це не по-пацанськи. Нехай усе буде максимально спонтанно та непередбачувано – це ж "партизанщина", усе мусить мати натуральний вигляд, навіть якщо за браком підготовки все згодом полетить до біса.
Сам подумай: у тебе нарешті з'явився клієнт (скажімо, електрозаправка на Подолі), якому дуже треба привернути до себе увагу, ти вирішуєш зробити їм партизанську акцію (скажімо, намалювати графіті на стіні цієї заправки), а тут ще таке щастя – до Києва вперше приїжджає Massive Attack, і ти десь чув, що одного з їхніх музикантів і засновників підозрюють у тому, що він – великий і містичний Banksy! Геніально! Більше тобі знати нічого не треба – біжи малювати трафарет і купувати чорний балончик із фарбою. Повір мені, цього вистачить, щоб підкорити весь світ (ну Banksy ж удалося).
Ну навіщо тобі забивати голову зайвою інформацією? Наприклад, знати про те, що Banksy свої роботи вже давно не підписує, а їхню справжність можна встановити через його офіційний сайт? Клієнтові ідею втюхав, і він начебто навіть щось чув про Banksy, тож можна не заглиблюватися в подробиці – завантажити з інетику стару та максимально заюзану (треба щоб точно впізнавано було, і не ведіться на те, що Banksy своїх робіт не повторює, – це нісенітниця) роботу художника, додати до неї один штрих (щоб потім сказати, що ескіз авторський ) – і погнали.
Порада 2. Відразу спали замовника акції та її рекламну мету! Зроби це дуже швидко – ідеально буде, якщо замовник і стане першоджерелом для подальшого поширення новин. Адже так ти вб'єш одразу двох зайців – і рекламу заправки запустиш із першої хвилини, і на органіку чекати не треба. Тим паче, якщо ти в одній особі і замовник, і "креативник" (нічого, згодом з'являться й інші клієнти, але поки що так).
Якщо з першої ж хвилини тебе викриють і говоритимуть, що "це ж не Banksy, а кривенька реклама заправки" – бреши! Бреши, як востаннє! Стверджуй, що анітрохи це не реклама, просто Роберт Дель Ная в Києві, і після концерту на стадіоні "Динамо" він пішов шукати заправку, про існування якої навіть кияни не знали. І підпис – це він для дикунів із Києва залишив, щоб точно сумнівів не було, що це він (ну перший раз тут бомбить, тож підписався як виняток).
Порада 3. Витрачайся. Витрачайся безбожно, хаотично і необдумано. Так, вибач, але доведеться... Так ти вкотре підкреслиш рекламний характер акції – адже саме це твоя мета.
Засовуй свого стерв'ятника в усі ЗМІ наліво й направо, обов'язково в тексті вказуй адресу та назву заправки, щоб статті мали максимально нативний вигляд, але водночас були рекламою. Якщо тобі пощастить – кілька сайтів твою новину передрукують, але в іншому – на жаль – діставай гаманець. Найкраще пасуватимуть смітники, які продають пакетно, адже так ти покажеш гарний звіт із передруками, витративши на це мінімум бюджету.
Так, до речі, текст має бути скрізь однаковий, щоб ніхто в жодному разі не подумав, що це органіка та ЗМІ самі вирішили написати про графіті Banksy. Так і зробив? Красава! Тепер точно все вийде.
Порада 4. Що б не сталося, не реагуй! Навіть якщо трапляється щось дивне. Навіть якщо це трапляється не один раз. Нехай це може зруйнувати твій план – нічого страшного, адже в тебе його немає (згадуємо "пораду №1")!
Ти живеш у казковому світі, літаєш на єдинорозі, їси веселку та пукаєш метеликами, а все чому? Правильно, адже ти ще за першої поради вимкнув інтернет і перестав гуглити, тому всі провокації та натяки оминатимуть тебе, няшко, насолоджуйся солодкою ватою та не звертай уваги на цей недосконалий світ.
Нехай тобі дадуть перший натяк – ігнор! Навіть якщо він з'явився в мережі на чотири години раніше, ніж камінг-аут вашого боса із селфі на заправці.
І другий натяк ігнор! Піди краще покататися на поні! Навіть якщо тобі вже не натякають, а практично кажуть прямо "малюче, зіскакуй із поні та відреагуй якось, ми ж третій день не зупиняємося, і явно буде продовження". Фігня це все – у тебе ж ідеальний план! Чому ідеальний? Тому що його немає!
– Народе, там на фото, опублікованому 31 липня, – фото вашої заправочки і натяки якісь на авторство малюнка...
– Чик-чирик, я в хатці, – каже народ.
– Гаразд, народе, давайте прямо – ми тут таблички під вашими двома шедеврами приладнали добу тому... Усе ок?
Не ведіться!!! Чекайте! Усе ок!
Тік-так, тік-так. Ось тепер – час! Зашквар!
Нарешті! Нарешті пора злазити з єдинорогів і переходити до поради №5!
Порада 5. Матюкайся! Згадуй усі лайливі слова, які є у твоєму словниковому запасі! Ти ж дорослий хлопчик, і мама тобі вже дозволяє. Та й позиція твоя так звучить упевненіше і вагоміше.
Ідеально буде, якщо в одному абзаці ти згадаєш кілька міцненьких матюків і назву компанії, яку ти рекламуєш. Так ти надаси вагомості і своєму клієнту, і виразно додаси балів його іміджу.
Вершиною майстерності буде, якщо в певний момент ти забудеш, для чого спершу робили акцію (заправка? Стоянка? Що ми там рекламуємо? Та не важливо вже, що...), і зосередишся на собі коханому – адже ти в мами один, і про це забувати не можна.
Тому обов'язково пиши про свій кейс як про геніальний і єдиний у своєму роді! Знавці оцінять 100%.
І навіть якщо 99% коментарів під цим кейсом будуть негативними – не здавайся! Звинувачуй усіх у тому, що вони боти! А найгірші видаляй – адже ти в мами один, а вони просто бяки.
Обов'язково рознеси максимально посиланнячко коментами (скрізь, без розбору) і бризкай слиною. Ні в якому разі – чуєш? – ніколи (!!!) не намагайся креативно обіграти ситуацію! Єдиний правильний вихід – підкидати на вентилятор. Адже ви креативна команда, а креативна команда тільки так і чинить. Ніяк інакше. Це можеш зробити маніфестом і примушувати завчати нових узятих на роботу співробітників, як мантру: "У кожній кризовій ситуації починай злісно матюкається, звинувачувати всіх довкола та розміщувати "страшні" викривальні матеріали, і в жодному разі не намагайся обіграти цю ситуацію якось цікаво. Ми ж не для цього працюємо в компанії з назвою "ideas studio", щоб яскравими ідеями сипати направо й наліво".
Порада 6. Радісно плескаючи в долоні, згадуючи поради 3 і 5, біжи по ЗМІ та перенось усе туди. Люди люблять скандальчики, люди люблять хлопчиків на єдинорогах, люди пожаліють і підтримають. Дій, як істеричний прищавий підліток, якого образила дівчинка, – скаржся вчителю, обзивайся та вигадуй образливі прізвиська. Дітей усі люблять, дітям усе пробачать, і не забувай же, що ти в мами один.
Найголовніше, коли ніхто більше не захоче ставити істеричні крики – не впадай у відчай! Став на своєму ресурсі! І нехай там охоплення п'ятеро осіб на день, зате ти зможеш закинути посиланнячко хуліганам у коментарі та написати там усе, що хочеш.
Ніхто не звернув уваги на вашу статтю, хоча ви так старалися? Не здавайся! Іди у Facebook! Там же можна покликати друзів у коментарі та smm долучити. І найголовніше, не намагайся здатися дурним (як казав Магатма Ганді, "спершу вони не помічають тебе, потім сміються з тебе, а потім ти перемагаєш"). Тож сміливо створюй на лівому ресурсі таку саму ліву сторінку у Facebook, кинь туди пару посиланнячок і те, заради чого її створювали! І нехай ця сторінка поки що подобається тільки одній людині – її творцеві! Не впадай у відчай, хулігани обов'язково злякаються і втечуть.
Згодом туди можна буде зігнати арабських дешевих ботів (усе одно підписників не видно) і кілька друзів – агресивних коментаторів – і все – перемога ваша! Ви – король PR-астів! Скандал готовий!
Порада 7: "Повторення – мати навчання", а "стабільність – ознака майстерності", тому в останній пораді треба згадати пораду №1 – ніколи не гугли! Забудь взагалі про існування інтернету – це всесвітнє зло, і тоді ти точно не дізнаєшся, чим займається хуліган, який тебе образив, і точно не зрозумієш, що він заробляє на скандалах, конфліктах і провокаціях... Ні до чого вам це знати у вашому чарівному світі, де живуть єдинороги та хмарки з солодкої вати. А вони нехай заробляють на чому завгодно.
Наприкінці розповіді завжди треба писати якийсь висновок, а я не буду, і замість висновку запропоную людям із Yabloko ideas studio допомогу в розкрученні "Піароти" і грошей на рекламу їхніх публікацій у Facebook.