Саакашвілі був особистим ворогом президента Росії, потім – ворогом президента Грузії, а тепер став ворогом президента України

Джерело: Юрий Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Позбавлення громадянства України – надзвичайна подія. У країні, яка веде війну, треба, безумовно, позбавляти громадянства тих, хто допомагає ворогові діями проти своєї держави.

Але Михайла Саакашвілі позбавили громадянства не тому, що він діяв проти держави. Саакашвілі позбавили громадянства через помилку – недостовірне заповнення декларації, пов'язане з його минулим у Грузії. Але чия це помилка?

Петро Порошенко вважає Саакашвілі своїм проектом. І не без підстав – він тривалий час не надавав громадянства Саакашвілі, тому що не бачив йому місця в системі своєї влади. Але потім Саакашвілі отримав посаду голови Одеської облдержадміністрації внаслідок особистих домовленостей із президентом. І це була посада не для реформ, адже голова ОДА – це, по суті, представник президента.

Саакашвілі внаслідок домовленостей із Порошенком мав допомогти знищити Коломойського і Яценюка, щоб створити нову конфігурацію влади, а попутно допомогти із просуванням виборчої кампанії БПП. Увесь цей бурхливий час жодних помилок у документах Саакашвілі не помічали – навпаки, президент його публічно підтримував, вони діяли спільно. І тоді жодні помилки президента не турбували.

А потім, коли шуканої конфігурації було досягнуто, бурхлива боротьба за владу стала Петру Олексійовичу вже непотрібною. Але Саакашвілі не став керованим, і він не хотів ні зупинятися, ні робити паузу, він не хотів відходити в бік, коли пилились великі фінансові потоки на митниці і дорогах... І ось тут варто поговорити про помилки.

Президент помилився, вважаючи, що Саакашвілі може стати ще одним "подовжувачем рук", може стати його проектом.

Президент помилився, вважаючи, що Саакашвілі не зможе вижити в українській політиці без його підтримки.

Президент помилився, вважаючи, що Саакашвілі не посміє протистояти президенту.

Але більше за все президент помилився, вважаючи, що громадянство України – це формальність, кілька рядків, які можна переписати і все відмотати назад. Громадянство України не може бути предметом політичної гри. Так, у документах була помилка. Але допустив цю помилку не Саакашвілі, і відповідальність за помилки у документах несе не тільки президентська комісія з надання громадянства, але і сам президент.

Позбавлення громадянства політичного опонента дискредитує країну і громадянське суспільство.

Раніше Саакашвілі був особистим ворогом президента Росії. Потім став ворогом президента Грузії. А тепер слідом за Путіним Саакашвілі став ворогом президента України.

Далеко не зрозумілими були перспективи Саакашвілі на майбутніх виборах. Але тепер ім'я колишнього президента Грузії стало символом порушення прав громадянина України, символом свавілля і волюнтаризму влади. Символом того, що Україна може відмовитися від свого громадянина через внутрішньополітичні розклади. Символом того, що права опозиції утискає влада.

Коли Сакашвілі був при владі і в президентській команді, дії деяких його грузинських помічників в Одесі цілком могли б стати предметом антикорупційних розслідувань. Я спілкувався з низкою найбільших інвесторів і промисловців в Одеській області, яким грузинська команда обіцяла реформи, і результати в деяких випадках виявилися негативними, людям ставили умови, наче з ними говорять звичайні жадібні чиновники. Але тоді влада нічого не помічала і її нічого не турбувало. А зараз, коли Саакашвілі при владі вже немає, підстави для позбавлення громадянства висувають сміховинні.

Указом президента про позбавлення громадянства Саакашвілі президент України перетворює Саакашвілі на символ порушення громадянських прав і свобод, на політичне переслідування. І це дійсно політичне переслідування, очевидна демонстрація авторитарних замашок і свавілля президента. Це буде однозначно однією з тем для постійної критики не тільки одного Порошенка, але і всієї нашої держави, буде підставою стверджувати про згортання демократії за будь-якого скандалу.

Бо є один інститут арбітражу – суд, і якщо Саакашвілі винен у чомусь – це суд повинен вирішувати, а не група людей, які своїм рішенням зараз визнали свою грубу помилку під час голосування за надання громадянства.

Думаю, що оптимальним для репутації держави може бути таке рішення – Адміністрація Президента зобов'язана надати текст указу президента про позбавлення громадянства Саакашвілі його представникам для оскарження в суді, Михайло Саакашвілі має бути допущеним на територію України, має отримати право представляти свої інтереси. А суд повинен ухвалити рішення – чи були достатніми підстави для позбавлення громадянства, чия це помилка, чи несе цю відповідальність Саакашвілі чи ті, хто йому надав громадянство. І після публічного процесу нехай суд виносить рішення. Думаю, що воно буде на користь екс-президента Грузії.

Громадянство – це вибір загальної долі. Ця загальна доля у всіх повинна бути одна – у хороших і поганих, хто має рацію і хто не має рації, у порядних людей і бандитів, у брехунів і чесних, у законників і злочинців, і розбиратися з нашими проблемами і внутрішньою ворожнечею та скандалами ми зобов'язані самі і разом, ми, громадяни держави, у якій спірні конфлікти повинен вирішувати суд. І покарання без вини не буває, так що терпіть своїх ворогів і опонентів, Петре Олексійовичу, як і кожен із нас терпить своїх.