14 березня 2014-го у стрій стали перші добровольці, і цей вчинок засвідчив, що захоплення Криму не знищило Україну, а мобілізувало

День добровольця став днем збройного опору України, уважає журналіст Юрій Бутусов.

Чотири роки тому, 14 березня 2014-го, вони зібралися на Майдані, щоб змінити все. Щоб у розваленої держави, з головнокомандувачем і урядом, які втекли, з правоохоронними органами, які зганьбили себе розстрілом народних протестів, з армією, внутрішніми військами, міліцією, СБУ, прикордонниками, які в цей час у Криму не виконували навіть вартових статутів і не зробили жодного пострілу, з'явився хоча б один загін, який не похитнеться, який буде боротися за Україну.

Потрібен був приклад тих, хто готовий діяти в будь-якій, навіть незрозумілій обстановці будь-якою ціною. Потрібні були ті, хто готовий боротися за наказом і навіть без наказу. Сама демонстрація готовності йти в бій за Україну за наказом – це і був сенс.

Добровольці.

Напередодні, 13 березня, у Донецьку побили українську демонстрацію, зарізали українського патріота Дмитра Чернявського, війна почалася слідом за Кримом на Донбасі і могла перекинутися далі. Стало зрозуміло – буде кров, будуть смерті, і переможе той, хто впертіший, сміливіший, швидший, розумніший. Протести вже не могли захистити від війни, треба було брати до рук зброю. І вони показали приклад країні.

Тільки зараз можна сказати, наскільки крихким усе було і хистким. Боєздатну державу треба було створити з нуля. Системи управління не було, і щоб віддавати накази, треба було розбиратися, чи буде хтось їх виконувати, і чи можна їх виконати. Ресурсів не було – режим Януковича обчистив бюджет повністю, податки було зібрано наперед, резервів і запасів немає. А ворог уже захопив частину української землі і просувався далі. Це був час, коли кожної години змінювалася обстановка, і потрібна була в цьому хаосі якась постійна величина, сила, якій можна було довіряти.

І першою такою силою став 1-й добровольчий батальйон Нацгвардії. Потім з'явилися й інші частини, добровольці, які прийшли через військкомати, замінили армію і всі силові структури. Добровольці вдихнули життя в стару хаотичну державну машину, яка втратила сенс служби. Але 14 березня до дії стали перші, і цей вчинок засвідчив, що захоплення Криму не знищило Україну, а мобілізувало, і воля й самоорганізація людей на Майдані поступово почали перетворюватися на волю і силу держави.

Але 14 березня важливий день і з іншої причини. Увечері 14 березня російська диверсійна група Арсена Павлова в Харкові вдалася до спроби захопити офіс найвідомішої харківської української організації "Патріоти України" і вперше дістала збройну відсіч – двох бойовиків було знищено.

Хто знав тоді, чи буде перемога? Щоб перемога настала, треба було знайти своє місце в загальному строю, треба було діяти.

День добровольця став днем збройного спротиву України. Низький уклін героям цього дня, дякуємо всім українським добровольцям. Не всі дожили до цього дня... Ми не забудемо ваших імен.

Джерело: Юрий Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора