Міноборони має бути міністерством війни, а не припинення вогню. А у нас там півтора року головну посаду обіймало порожнє місце
Міністр фальцету: Андрій Таран набрехав навіть про свою відставку і пішов із Міноборони, не подавши звіту про виконану роботу.
Міністр оборони Андрій Таран обіцяв першим повідомити свою відставку, а в результаті пішов із посади, жодного разу не виступивши перед парламентом, жодного інтерв'ю, пресконференції, звіту, нічого. Брехав, коли працював, і брехав, коли пішов. Брехав, коли запрошував мене на будь-яку посаду в Міноборони, брехав, коли обіцяв реформи, брехав, коли говорив про виконання держоборонзамовлення, брехав, коли захищав схеми крадіжки на закупівлях в армії, брехав, коли говорив про бюджет, у якому бракувало грошей навіть на зарплати військовослужбовцям, брехав про "вагнергейт", хоча саме він дав санкцію на плані ГУР МО про проведення спецоперації із захоплення 28 терористів.
Ніде так яскраво не виявилася повна інтелектуальна немічність Офісу президента, як у призначенні під час війни міністром оборони Андрія Тарана.
Тарана призначили глава Офісу президента Андрій Єрмак та голова комітету з розвідки при президенті Руслан Демченко. Демченко знав Тарана за 2015 роком, коли генерал, який не воював, вирішив дослужити останній рік служби в безпечному місці – у Спільному центрі контролю та координації, до якого тоді входили російські військовослужбовці. Таран був абсолютним миротворцем. Нездатний формулювати думки та рішення, він був просто слухняним виконавцем будь-якої дурості з Офісу президента, будь-яких вигуків Єрмака, будь-яких натяків Демченка. Саме Таран підписав ганебний наказ №330, який передбачав штраф за стрільбу по військах противника на Донбасі, який скасували після гучного скандалу.
Треба сказати чесно – півтора року в Міністерстві оборони головну посаду обіймало порожнє місце. Півтора року просто викинуто у смітник. Порожні документи оборонного планування, які годяться лише на розпалювання грубки у бліндажі у кращому випадку.
Оборонну політику на цьому порожньому та мовчазному місці треба створювати з нуля і розгрібати цей хаос, який нагромаджено.
Це можливо лише в одному випадку – якщо Міноборони стане міністерством війни, а не міністерством припинення вогню та перемовин з агресором. Однак поки що таких завдань новому кандидату в міністри ніхто не поставив.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора