Соледар потрібний Путіну, щоб показати, що мобілізація дозволила переламати хід війни. Штурмові групи росіян ідуть уперед до повного знищення
Репортаж із Соледара.
Вісім діб безперервний контактний бій на ближніх дистанціях веде 46-та аеромобільна бригада. Вісім діб без пауз. Соледар – морозний, але тут не помічаєш холод, життя проходить або в теплих підвалах, або перебіжками до позицій та укриттів, тут кипить адреналін війни, і тільки братерство і повага дозволяє долати страх. Постійно чути або розриви, або стрілецьку зброю. У розбитому місті штурмові групи ведуть бої на дистанціях 20–30 метрів, усі пересуваються від будинку до будинку зі зброєю напоготові, бо ворог постійно намагається знайти шпарини та вклинитися.
Під час перестрілок шокують місцеві жителі, деякі вигулюють у дворі собаку, коли поряд стрекочуть з усіх боків і кулі свистять у всі боки, поливаючи стіни. Ніяк не звикну із Сєвєродонецька, що є люди, які навіть коли снаряди розбивають власний будинок і йде стрілянина впритул, намагаються продовжувати своє мирне життя, ніби їх війна не торкнеться, якщо вони будуть старанно її не помічати. Живуть місцеві завдяки допомозі гуманітарних організацій, яку завозили до Нового року, та своїм запасам, зв'язку немає. Наші бійці підгодовують тих, хто звертається по допомогу.
Російські війська щодня продовжують штурм Соледара починаючи з 27 грудня. "Штрафбати Путіна" з ПВК "Вагнер" та російські повітряно-десантні війська намагаються вибити місто, яке захищає 46-та аеромобільна бригада. Важко описати словами, як чітко і професійно б'ються десантники, як кожен із них постійно й беззупинно зайнятий бойовою роботою. Цим воїнам не потрібне співчуття – вони потребують тільки снарядів, мін, "весільних Mavic", Starlink, танків, HIMARS. Вони працюють, щоб перемагати та знищувати ворога.
Втрати росіян важко підрахувати. Штурмові групи російських зеків і добровільних найманців ідуть уперед до повного знищення. Їх засилають одночасно з різних боків удень і вночі, щоб за будь-яку ціну просуватися вперед, незважаючи на точну стрільбу десантників, у більшості з яких на особистому рахунку є вже чимало знищених окупантів. Наша артилерія, танки і ракети завдають точних корегованих ударів. Росіяни намагаються подавити нашу смертоносну артилерію, застосовують дрони "Ланцет".
Росії потрібний політичний успіх, вони хочуть захопити українське місто, щоб показати, ніби мобілізація дозволила Путіну переламати хід війни. І з втратами в Соледарі росіяни не рахуються. На цей момент ворог із трьох боків просунувся в місто. Більшість Соледара під нашим вогневим контролем, але противнику вдалося зайти в забудову.
Разом із тим оборона міста залишається ефективною, 46-та бригада діє продумано, усі дії виважені й чіткі, бійці повністю довіряють своїм командирам. 46-та бригада заслуговує, на мій погляд, найвищого визнання. І об'єктивної оцінки потребують ті, хто не надав десантникам необхідної підтримки.
Наше командування бачить обстановку, бачить загрози з флангів, багато робиться для посилення оборони. У нас багато сил у цьому районі, є проблеми з керованістю в певних місцях, але вони вирішуються командирами, які розуміють, що саме від них залежить доля битви за Соледар.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора