Війна переходить до протистояння промислових систем, кількість військ уже не така важлива. В армії РФ снарядний голод, а в нас доступ до всього світового ринку

Мегаскандал у військовому керівництві Росії: артилеристи ПВК "Вагнер" матюкливо образили начальника Генштабу ЗС РФ Герасимова через відсутність снарядів, а власник ПВК Пригожин підтвердив справжність звернення й додав, що "змусить" Герасимова діяти.

Заяву "Вагнера" записали на тлі порожніх снарядних ящиків до гаубиці на позиціях під Бахмутом, бойовики (імовірно, зеки) лають вищого російського воєначальника Валерія Герасимова останніми словами і, судячи з реакції Пригожина, діють за його вказівкою, упевнені у своїй безнаказаності.

Російський олігарх Євген Пригожин на своєму каналі "Кепка Пригожина" офіційно підтвердив факт звернення, записав аудіоповідомлення, де сказав, що змусить зробити так, як він хоче, по суті, прямо погрожуючи Герасимову. І сказав, що прокоментує своє ставлення до образ Герасимова у своєму відео.

На відео Пригожин показав, як зайшов у якийсь бліндаж і тисне руки своїм бойовикам, тобто авторам відеообрази.

Що це все означає?

1. У російської армії реальний снарядний голод для гаубичної артилерії калібру 152 мм і 122 мм, після вичерпання складів російська армія почала воювати лише тими снарядами, які випускає промисловість, але це невеликі обсяги для повномасштабної війни. За надання снарядів триває конкуренція, і Генштаб ЗС РФ, звісно, передусім розподіляє снаряди для кадрових військ, а не для "Вагнера" або мобілізованих.

2. Оскільки успіхи у війні вимірюються в політико-інформаційному домені, Пригожину гостро необхідна перемога, йому необхідно захопити Бахмут, це дасть йому змогу продемонструвати, що боєздатність його приватної компанії набагато вища, ніж регулярної російської армії, і дістати додаткові ресурси, вплив людей і фінанси.

3. Між угрупованням Пригожина й Кадирова – власниками приватних армій – і угрупованням міністра оборони Шойгу та начальника Генштабу Герасимова триває непримиренна боротьба. Пригожин і Кадиров хотіли б прибрати Шойгу та Герасимова й замінити своїми ставлениками. Пригожин сам хотів би обійняти посаду міністра оборони, а начальником Генштабу він просуває командувача війни в Україні генерал-полковника Суровікіна. Конфлікт давній і непримиренний – фірми Пригожина неодноразово намагалися зайняти місце основного постачальника харчування для міноборони, але щоразу Шойгу відбивав ці спроби. Від захоплення Бахмута залежить доля багаторічної інтриги.

4. А чи буде стосовно Пригожина застосовано закон про кримінальну відповідальність за дискредитацію російської армії? Чи начальника Генштабу РФ можна опускати без жодних наслідків? Російські генерали й офіцери вже багаторазово зазнавали публічних образ від Пригожина і Кадирова, проте МО РФ боїться навіть публічно захистити своїх командирів, вони залякані. Отже, ЗС РФ не зможуть під таким тиском провести якісні реформи управління у вищому керівництві.

5. Росія втратила абсолютну перевагу у вогневій могутності, і тепер Україна має всі можливості, щоб створити на полі бою вогневу перевагу протягом найближчого року. Війна перетворюється на стадію протистояння промислових систем, кількість військ і стволів не має головного значення. Зараз важливо, хто зуміє розширити постачання гаубичних снарядів і мінометних мін, хто більше боєприпасів здатний спрямувати на ворога. У війні переможе ефективніше оборонне планування й масове виробництво боєприпасів. Розгортання спільного виробництва в Європі та в Україні, завантаження замовленнями всіх закордонних виробників снарядів і мін, від США до Пакистану, дасть Україні змогу досягти переваги над російською оборонною промисловістю. Ми маємо доступ до всього світового ринку. Нам необхідно зробити виробництво снарядів і мін абсолютним пріоритетом оборонного планування.

Джерело: Юрій Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора