Я хочу, щоб кожен, хто робить життя наших дітей страшнішим, відчув увесь цей біль. Щоб він розривав їх ізсередини щодня. Усе життя

Ми були в "Охматдит" із Сонею. Коли в когось щось справді складне – усіх направляють туди. І там страшно. Хоч гарно, чисто, корпус добре відремонтований, але там дуже страшно.

Голомозі діти, батьки з дітьми, які не можуть ходити, сидіти, говорити. Це так боляче, що важко уявити, чи існують більші страждання для людей. І там дуже багато любові. Мами й тата тримають дітей за руки, на руках, гладять по головах, розказують щось, щоб відволікти.

Я не знаю, за що людям стільки страждань. І все, чого я хочу – щоб кожен, хто зараз робить життя наших дітей ще страшнішим, відчув увесь цей біль. Щоб він розривав їх ізсередини щодня. Усе життя.

Джерело: Катерина Коберник / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора