Дуже небезпечне зближення Пекіна, Москви й Делі. Вони можуть вирішити долю Євразії
Загалом, поки мій прогноз щодо Індії виправдався.
Із сувереністськими політичними елітами тиск у вигляді мит не проходить, тут треба діяти не батогом, а пряником.
Застосовувати стимули, а не заборони.
Запускати девелоперські проєкти, а не вводити заборонні мита.
Ось тільки чи здатні США на глобальні девелоперські проєкти у ХХІ столітті в інших країнах? Велике питання.
Індійські державні НПЗ відновили закупівлі російської нафти.
Але це не найстрашніше.
Набагато небезпечніше, якщо Індія хитнеться в бік Китаю та РФ.
Моді їде на саміт ШОС.
А ШОС – це євразійський сіноцентричний проєкт.
Там же буде й Путін.
Дуже небезпечне зближення Пекіна, Москви й Делі.
Якщо виникне геополітичний баланс між Індією, Китаєм і РФ – це вирішить історичну долю Євразії.
І це буде геополітичною катастрофою для США в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Водночас Моді підготував "відповідь Чемберлену", закреслено, Трампу.
Моді презентував свій економічний план реакції на кризу.
Моді діє в межах реформування внутрішньої економіки так, як діяв би я.
Ідеться про стимулювання внутрішнього платоспроможного попиту за допомогою зниження індійського аналога податку на додаткову вартість – податку GST на товари й послуги.
Планують дві ставки податку: 5% і 18%.
Компенсатори шукатимуть там, де їх і треба знаходити, і там, де їх шукаю я у своїх статтях, – у сфері бізнесів із високим рівнем рентабельності.
Це алкоголь, гральний бізнес, фінансовий сектор.
Наприклад, підвищення ПДВ на продажі лакшері-товарів та елітних автомобілів.
Це лише в нас діє однаковий ПДВ на хліб, комунальні послуги й сумочки за сотні тисяч гривень. Або автомобілі вартістю сотні тисяч доларів.
У системі, яка прагне хоча б подоби справедливості, за лакшері-товари платять підвищений ПДВ.
Окрім зниження ПДВ, Моді розглядає ймовірність зниження податку на прибуток.
Також украй своєчасне рішення.
У будь-якій незрозумілій кризовій ситуації – знижуй податки на працю.
Скоротиш зростання безробіття й витрати держави на безробітних.
Принцип "моді-економіки" досить простий: купуй індійське.
Як колись Рейган сказав: купуй американське.
Була ще одна фраза батька "рейганоміки": "Кожен долар має знайти американський товар".
На ринку з 1,5 млрд споживачів такі інструменти працюють навіть сильніше, ніж в інших країнах.
Дивовижно, але на тлі мит у розмірі 50% на індійські товари фондовий ринок Індії зростає, рейтингове агентство S&P уперше за 18 років підвищило суверенний рейтинг країни.
Податковий план Моді принесе на внутрішній ринок 2,4 трлн рупій і прискорить темп зростання ВВП на 0,7 п.п.
До речі, Індія протягом останніх років зростає із крейсерською швидкістю 5–8% на рік.
Чи зробить США стратегічну помилку, штовхнувши Індію в бік Китаю та РФ, побачимо найближчим часом.
До речі, Індія не завжди конфліктувала з Китаєм.
За часів Неру і Мао союз двох країн розглядали в межах концепції "двох вершин" у Євразії, які стоять поряд.
В альпінізмі всі хочуть підкорити Еверест. У геополітиці – Китай.
Але, як кажуть профі, сходження на К-2 набагато складніше, ніж на Еверест, хоча ця гора й нижча.
Індія стає К-2 сучасної геополітики саме у форматі хіндутви, "індійськостї", економічного націоналізму.
Джерело: Алексей Кущ / Facebook