Шляхетні заклики до припинення вогню зводять те, що відбувається, до конфлікту рівних сторін. Але Ізраїль знає, що компроміси з бандитами ведуть до нових нападів

Фото із особистого архіву Леоніда Невзліна

Якщо довго і з достатньою впевненістю характеризувати вовка великим пухнастиком, людей можна ввести в небезпечну оману, через що під час зустрічі із вовком вони опиняться в неприємному становищі. Слова відіграють велику роль у нашому світі.

Уявіть собі таку новину. "Грабіжники увірвалися до банку, застрелили охоронця і взяли в заручники службовців і клієнтів. Поліція оточила будівлю банку. Наш кореспондент намагається розібратися в суті конфлікту між грабіжниками та поліцією".

Чи не правда, що слово "конфлікт" у цьому контексті має курйозний вигляд? Жодного конфлікту між поліцією та грабіжниками немає, і розбиратися в його суті нема чого.

Так само немає і жодного конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС: ХАМАС не держава, а злочинна терористична організація, він аж ніяк не дорівнює державі Ізраїль, і те, що відбувається, носить не так політичний, як поліцейський характер. ХАМАС не місце за якимось столом політичних переговорів (переговори щодо долі заручників – частина поліцейської роботи). Використання слова "конфлікт" у цій ситуації зовсім недоречне – воно зрівнює сторони і цим легітимує терористів.

Конфлікт стається тоді, коли рівноправні сторони неспроможні щось мирно поділити. Ізраїлю ділити із ХАМАС нічого – він намагається убезпечити своїх громадян від торжества кровожерливих ісламістів, які мріють (для початку) про скидання трупів усіх євреїв у Середземне море.

Шляхетні заклики до припинення вогню (ізраїльською армією, ракетних обстрілів терористами міст Ізраїлю світ обрав не помічати) мають на меті звести те, що відбувається, до конфлікту рівноправних сторін і знайти між ними політичний компроміс.

Але політичні компроміси з бандитами неминуче ведуть до нових, дедалі потужніших, бандитських нападів – цей факт чудово відомий Ізраїлю, але його незмінно ігнорує ООН.

Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram