Уся парламентська кампанія пройде у знущаннях президента над депутатами. Зеленський народне замовлення зрозумів і прийняв

Наскільки пристойними, на подив, виявилися обидва тури президентських виборів, без неприємних ексцесів та якихось серйозних зауважень до процедури голосування, настільки процес передачі повноважень надолужує згаяне. Щоб, напевно, не помилялися щодо глибини ями, з якої належить виходити.

Історія з датою інавгурації сильно нагадала історію з передвиборчими дебатами. Усі страхітливі переддебатні ритуали та розмови про святість букви закону, що зобов'язує зустріч кандидатів на Суспільному телебаченні, закінчилися походом на вказаний Зеленським стадіон у вказаний Зеленським час, де поразка Порошенка набула остаточних форм. Зараз розпорядником часу виступає Верховна Рада, але, схоже, граблі ті ж самі. Новообраний президент нічого б не втратив, якби парламент підтримав вказану ним дату: бач, бояться! А не хочуть – підтверджують глибоку народну неприязнь до українських політиків, яка, власне, й визначилася у підтримці кандидатури неполітика. Які ще потрібні свідчення, що новий президент і народ єдині? Голосуйте за "Слугу народу", а не за цих ось.

Згадка можливого розпуску Ради Зеленським, очевидно, була не заявою про наміри, а простим "бу!", на яке парламент зреагував належним чином. Уся парламентська кампанія пройде в знущаннях президента над депутатами, які навіть намагаються його чогось поблажливо повчати, не розуміючи, що у того народний мандат гнати їх усіх до чортової матері. Зуміє чи ні – інше питання, але замовлення зрозумів і прийняв, далі він стане всіляко дратурувати і зводити опонентів, як Карлсон домомучительку. Теоретично цього повинно вистачити, щоб утримати особистий рейтинг на високому рівні і завести до Верховної Ради велику фракцію. Приводів для знущань мало не буде, їх зараз кожен день із надлишком.

Останні дні Петра Порошенка на Банковій стали якимось апофеозом державного маразму й абсурду. Абсолютно праві ті, хто каже, що впоратися з українською системою влади Володимирові Зеленському не під силу, на це був здатен лише Петро Олексійович, свій у дошку. Чужинця в цьому божевіллі перегризуть навпіл і виплюнуть. Багато хто буквально руки потирає в передчутті. Саме тому, з міркувань самозбереження, новому президенту доведеться трощити основи, одним тролінгом старих порядків тут не обійтися. А це потребує від Зеленського талантів і масштабу, яких за ним не помічали. Але без відповідної рішучості годі було й вплутуватися в бійку.

Пам'ятаєте, як Малюк описував страшне майбутнє Карлсона?

"– Цілий Васастад кишітиме людьми. Не один йолоп захоче подивитися, як ти літаєш, спробує викрасти твого мотора й таке інше.

Карлсон захихотів.

– Ти справді так гадаєш? Будемо сподіватися, що так і вийде.

Малий розсердився.

– Добре, але як ти даси собі раду? – із серцем спитав він. – Що ти робитимеш, коли сюди напхається повно людей?

– Ти сам знаєш, що на це є три способи: дратурувати, жартувати й виступати. І я наміряюся застосувати їх усі три".

Володимирові Зеленському доведеться придумати побільше способів, на дуркуванні п'ять років не протриматися, а "добре повеселитися сьогодні" – це значно менше, ніж від нього очікують і чого б він хотів від себе сам. Питання, як новий президент упорається, як і раніше, залишається без відповіді. Поки навіть не факт, що в нього є мотор, який, якщо він раптом є, обов'язково спробують украсти.

Джерело: "Слово і діло"

Опубліковано з особистого дозволу автора