Нової митниці ще немає, але керувати нею вже намагаються всі – від політиків найвищого рангу до дівчат із косметичних салонів G

Навряд чи, ідучи на кадровий конкурс, Максим Нефьодов припускав, яке клопітке господарство йому дістанеться разом із перемогою.

Після лихоліття перебування у складі недобропам’ятного Мінсдоху, а потім уже майже спочилої в тій самій недобрій пам'яті фіскальної служби митниця як державний інститут утратила практично все. Зруйновано інфраструктуру і деморалізовано, демотивовано кадри – ось що дісталося новому керівникові.

Із року в рік чиясь рука іноді грубо і брудно, а часто свідомо й наполегливо вбивала митну систему країни. У суспільстві створювався образ "тотальної корупції на митниці". Реальна тотальна корупція на кордоні підмінялася образом отакого вселенського "зла" – людей у митних погонах. За цією ширмою дуже зручно переховувалися всі реальні кінцеві бенефіціари контрабанди – часто змінювані керівники ДФС, владні політики, силовики всіх мастей.

Але після кількох років майже безнадійної боротьби небагатьох "аматорів" уряд Гройсмана (колишньому прем'єру за це довічний респект) ухвалив рішення повернути країні митницю.

І, нарешті, прийшло сьогодення, коли нової митниці ще немає, але керувати нею вже намагаються всі. І радять усі – від політиків найвищого рангу з Печерських пагорбів до дівчат із косметичних салонів. Натовпи "експертів" штурмують інформаційний простір і кабінети головного офісу митниці. Підняла голову шантрапа, яка ще недавно нищила митницю, перетворюючи її на корупційну індустрію Януковича. Усі одразу кинулися допомагати Нефьодову. І за цією "допомогою", на мою думку, схована зазвичай одна ідея – власна користь. Хтось хоче бути гарним на телеекрані, хтось впливовим "на митниці". Занадто добре знаю багато і багатьох, щоб так судити.

Сказати, що в усьому й завжди підтримую голову митної служби, напевно, буде неправдою. Злюся на колишнє засилля силовиків і слабке протистояння всяким "Бастіонам" і "оперативно-військовим групам" у зонах митного контролю. Не розумію, до чого натовпи лжеекспертів, що кружляють навколо кабінету голови ДМСУ. Обурююся повільним розгортанням нової штатної структури. Сумніваюся у вдалому доборі майбутніх "переможців" на посади заступників голови митниці. І, звичайно, непокоюся за долі тисяч професійних і гідних митників, спостерігаючи, як погань потоком пре у штати "нової митниці", а кадрові співбесіди проводять якісь юнаки та дівчата з незрозумілою біографією і повноваженнями.

Багато чого не розумію, не згоден, зробив би по-іншому. Але не факт, що теж би не помилявся і не був би об'єктом докорів і образ. Така місія у будь-якого керівника будь-якого відомства. Не бути зручним для всіх. Але вважаю, що стратегія розвитку служби, обрана керівництвом митниці, правильна. Мінімізація людського фактора під час вирішення питань митного контролю. Позбавлення від участі в ньому силовиків і впливу політичного лобі. Збереження професійних кадрів. Відновлення міжнародного співробітництва. Оновлення й удосконалення нормативної бази. Налагодження комунікації за вертикаллю Мінфін – Мінекономіки – Митна служба. Відкритість для бізнесу та суспільства. Мені здається, це і багато чого іншого робиться наполегливо і поступально.

Часу в усіх нас не так багато, і всі ми хочемо результат сьогодні й зараз. На мою думку, головним індикатором правильного, ефективного вектора розвитку митної системи країни будуть найближчі кадрові рішення – призначення керівників митниць. Саме ці люди зроблять чи не зроблять головну роботу: формування фундаменту системи – нових митниць. Сподіваюся, Міністерство фінансів, керівництво ДМСУ зможуть і тут зберегти тренд на позитивні зміни. Якщо країна хоче бути сильною, вона зобов'язана мати сильну, сучасну, гідну митницю.

Джерело: "ГОРДОН"