Злита у ЗМІ інформація про Шайтанова свідчить тільки про те, що нам із вами розраховувати немає на кого. Нам самим доведеться захищати країну

Давно в наш інформпростір не зливали цікавий шпигунський детектив. Але, нарешті, з'явилася історія із затриманим генерал-майором СБУ Шайтановим.

Агент чи не агент, ми з вами ніколи не взнаємо достеменно. Бо ніяких документів, які б це підтверджували або спростовували, нам не покажуть. Залишається вірити або не вірити джерелам, які нам про це повідомляють. Власне, за цим принципом, тобто за рівнем довіри, джерела зливу інформації й вибирають.

По-друге, правду – як ці вербовки та співпраця відбуваються і хто з ким співпрацював – теж ніколи ніхто не розкриє. Бо тоді спецслужби втратять свою владу над суспільством. Навіть колишні працівники спецслужб насправді на службі виконують роль колишніх, яким начебто вже можна щось говорити. Тому, коли вони в різних інтерв'ю нібито розкривають якісь таємниці, що такий-то громадянин – агент КДБ, ФСБ, СБУ, ЦРУ, МІ6 тощо, це не означає, що так і є. Треба думати, навіщо через цього колишнього цю інформацію поширюють.

По-третє, всі сценарії, злиті зараз у ЗМІ про Шайтанова – і про штурм Будинку профспілок, і про нагороди від Порошенка, і про керівництво спецопераціями в ОРДЛО, які провалювалися нібито через співпрацю із Кремлем, і про замовні вбивства, які начебто курирував Шайтанов (я пишу "начебто", бо до вироку суду стверджувати про причетність до злочину не можна), – усе це говорить лише про одне: нам із вами розраховувати немає на кого.

У людей при владі своя реальність, у них геть інші війни – за гроші і вплив. А ми ці війни бачимо під прикриттям непоганих шпигунських сценаріїв. І не забувайте, що "люди при владі" – це не завжди ті, кого ви бачите по телевізору.

Тому захищати цю країну в широкому сенсі – не лише від РФ – доведеться нам самим. Тому, не розслабляйтеся.

P.S. Хоч би ці новини англійською ніхто не переклав, бо застреляться голлівудські сценаристи, коли зрозуміють, що вони так ніколи не зможуть писати...

Джерело: Ганна Маляр / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора