Ми не можемо толерувати самовільне залишення частин. Є багато випадків, коли через СЗЧ одних інші втрачали побратимів

Фото: Masi Nayyem / Facebook

Пане Сергію Гнезділов, ви відповіли мені на минулий пост, тому даю свою позицію.

Перше. Демобілізація обов'язково має бути. Влада дуже із цим запізнилася, і це питання я постійно підіймаю. Оскільки вважав і вважаю формулу "36 + рішення ставки" такою, яка просто є окозамилюванням.

Друге. Звинувачувати мене в тому, що я не підіймав це питання і недостатньо робив – смішно, бо я все ще військовослужбовець і отримав важке поранення. І не пішов зі служби. Я також не вважаю, що круглими столами вирішуються такі питання, хоча ми обоє з вами беремо час від часу участь у них.

Третє. Але питання до самовільного залишення частини і легітимізації його є для мене неприпустимим. Так, у нас теж є випадки близьких людей, які пішли в СЗЧ і на непокору. І ми розуміємо, що буває, що немає вибору. Ми займаємося їхніми справами, залишаємо їм допомогу. Але ми ніколи публічно не виходили на захист самого факту СЗЧ чи непокори.

Ці речі дуже небезпечно змішувати.

Я вважаю, що як військові ми не можемо це толерувати. Бо є багато випадків, коли через СЗЧ одних інші підрозділи втрачали своїх побратимів.

Тому попри те, що я вповні розділяю й ніколи не мовчав про проблему, я не погоджуюся із цим методом. І ніколи погоджуватися не буду, чи вважати, що відповідальність не має настати (питання пом'якшеного покарання і врахування обставин вважаю, що злочинно забрали, але це інша дискусія).

Джерело: Masi Nayyem / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора