Будь-яке "заморожування конфлікту в Україні" – це і є сьогодні перемога для РФ
Якщо бути відвертим, то будь-яке "заморожування конфлікту в Україні" з обовʼязковими окупованими територіями – це і є сьогодні перемога для РФ. Вони розуміють, що бліцкригу не буде, що створити маріонетковий уряд не вдасться, що військовим шляхом узяти під контроль усю територію України не зможуть. Але, з іншого боку, вони із задоволенням дивляться на наростання нестабільності у світі, вони професійно провокують регіони, включно з Близьким Сходом, вони суттєво збільшили пропагандистські програми про "втому від війни" у Європі, вони продовжують активно принижувати міжнародні інституції, вони втягують країни демократії у внутрішні надскладні дискусії. Головна мета на цьому етапі – відволікти спільноти від війни в Україні, змінити акценти, суттєво зменшити інтенсивність бойових дій і перейти саме до замороження…
Нагадаю, що ми вісім років (починаючи з 2014-го) мали досвід якраз "позиційної війни" з Росією, мали понад 200 раундів "переговорів про мир", мали щонайменше 20 "вічних" домовленостей про "режим тиші" й припинення вогню. І все це тільки заради того, щоб… Росія розпочала 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення з безумовними геноцидними цілями в Україну й задля зламу глобальної системи безпеки. Чи є сенс повторювати те, що вже призвело до величезної трагедії? Чи є сенс вірити в те, що серійний "російський убивця", який після першої спроби знищити українську націю банально масштабував цю спробу у своїй другій спробі, перетвориться на законослухняного глобального гравця? Це ж нонсенс.
Очевидно, що пауза потрібна РФ виключно для того, аби внести корективи у стратегію, зробити роботу над помилками, частково змінити військове керівництво, провести більш масштабну загальну мобілізацію з тренінгами, суттєво наростити спроможності оборонно-промислового комплексу, остаточно сформувати терористичний альянс, розколоти демократичні коаліції, втягнувши їх у тяжкі внутрішні суперечки, посилити пропаганду. А після цього вдарити ще потужніше. І не лише по Україні. Якщо агресора не зупинити сьогодні, якщо маніфестного вбивцю не покарати, його апетити тільки зростатимуть. Тому пріоритет лише один: Україна має перемогти…
Джерело: Михайло Подоляк / Telegram