Ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу мало передбачати розрив дипломатичних відносин із РФ G

Моя позиція щодо так званого закону про реінтеграцію Донбасу.

Законопроект "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях", відомий як "закон про реінтеграцію Донбасу", як базовий і правовий акт із безпеки, мусив би мати чіткі і недвозначні формулювання, бути чесним, жорстким та безкомпромісним, зрозумілим українському суспільству.

На моє переконання, у справедливому законі про реінтеграцію Донбасу має бути чітко названо агресора та мету, яку Україна має досягнути в результаті його реалізації.

Одразу наголошу, що кінцевою метою має бути звільнення окупованих територій, покарання агресора та компенсація усіх збитків, завданих Українській державі, як і всіх утрат, яких зазнали постраждалі громадяни України. Наша держава має ініціювати створення міжнародного трибуналу для розслідування військових злочинів проти України.

З огляду на це, закон має передбачити компенсацію агресором скаліченим воїнам АТО та членам сімей загиблих героїв, а також усім мирним громадянам, які втратили своїх рідних, житло, роботу.

Прикро, але про це у законопроекті не йдеться, як і немає жодного слова про облаштування переселенців та підтримку людей на звільнених територіях. Це колосальна проблема, яку ігнорують.

Ухвалення закону мало передбачати розрив дипломатичних відносин із Російською Федерацією та привести до денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

Невід‘ємною складовою цього закону мав стати національний санкційний список підприємств та осіб РФ. Інакше ми вимагаємо санкцій з боку інших країн, а самі їх чомусь не запроваджуємо як слід (сьогодні під санкціями лише особи, які відвідують окупований Крим, та підприємства, які ведуть господарську діяльність на півострові).

У законопроекті нічого немає про формат економічних відносин із окупованими територіями (вводимо офіційну блокаду чи ні?). Адже це не питання в компетенції Оперативного штабу.

Законопроект не дає відповіді на питання про колаборантів. Адже, окрім росіян, у конфлікті беруть участь тисячі зрадників із місцевих. Треба чітко визначити статус та перспективи таких осіб, а також відділити їх від звичайного населення, яке є жертвою окупації.

Оперативний штаб наділяють колосальними повноваженнями, проте немає жодного механізму підзвітності та відповідальності. У демократичних країнах не існує органів влади, які нікому не підзвітні! Тому заключний мій висновок, що закон не може мати інших цілей, окрім як повернення окупованих українських територій. Одноосібна узурпація влади президентом є неприпустимою.

Джерело: "ГОРДОН"