У Білорусі з'являється дедалі більше можливостей стати нормальною демократичною країною. І Путін, і Лукашенко сьогодні активно риють собі могили

Чесно кажучи, я особисто ще не стикалася з ворожим ставленням з боку українців чи поляків у зв'язку з тим, що я білоруска. Хоча про такі випадки багато чула і читала. Що б я зробила, якби із цим зіткнулася? Насамперед точно вилаялася б, за всієї моєї огиди до лайки, яка тільки посилилася останнім часом. Тому що такі емоції навіть я не можу стримувати.

Потім запитала б: чи знають ці "борці за справедливість", що таке боротися за свою країну 25 років, більше ніж половину життя, сидіти у в'язниці, працювати в підпіллі, бути вигнаним із країни та продовжувати свою справу навіть у найнесприятливіших умовах, без великої підтримки та чітких перспектив?

Чи знають вони, що сьогодні Білорусь перетворилася на концтабір під окупацією з тисячами політв'язнів, в якому вже командують навіть не білоруси, а росіяни та чеченці?

Чи знають вони, що навіть у таких умовах у країні є люди (багато людей!), які щодня ризикують життям, але виступають проти війни та допомагають Україні у міру сил і можливостей?

Чи знають вони, що білоруські добровольці сьогодні гинуть, захищаючи українські міста часто голими руками та без спорядження?

Чи усвідомлюють вони взагалі (і поляки, і українці), що самі частково винні у ситуації, тому що не чули численних попереджень із боку білорусів, що їхній контрабандно-торговельно-економічний партнер Лукашенко, якого так палко любили в минулому, – маріонетка Путіна і будь-якої миті з території Білорусі буде скоєно напад на Україну?

Чи розуміють вони, що закликати білорусів до протестів з усіх своїх каналів потрібно було хоча б на два роки раніше? Що треба було підтримувати демократичні сили країни, а не закривати очі на диктатуру та цілуватися з Лукашенком кожному (Зеленський – не виняток!) президентові України?

Розумію, що на більшість запитань, відповідь буде "ні". Тож мені зовсім не соромно, що я білоруска. Я пишаюся тим, що я білоруска більше, ніж будь-коли.

Я люблю українців і роблю все, що в моїх силах, щоб допомогти їм. Я знаю, що ворог у нас спільний і що справжні друзі не зрадять.

Я знаю, що ми вистоїмо, переживемо це і станемо нормальною демократичною країною. Можливостей для цього з'являється дедалі більше. І Путін, і Лукашенко сьогодні активно риють собі могили.

Разом переможемо!

Джерело: "Хартыя 97"