Відразу після виборів почнуться торги, фракції Ради висунуть свої вимоги, і головні призначення новообраного президента опиняться під загрозою
Новообраний президент України матиме лише теоретичні шанси на розпуск Верховної Ради, зазначив нардеп від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
Незалежно від того, хто виграє вибори, новому президенту потрібна буде більшість у парламенті. Щонайменше для призначення нового генпрокурора, глав СБУ, МЗС та Міноборони. Звісно, є й екзотичний варіант, що Петро Порошенко залишить Юрія Луценка, а Володимир Зеленський погодиться працювати з чинною командою.
Наразі ні в Петра Порошенка, ні у Володимира Зеленського контрольованої більшості для таких (пере)призначень немає. Виникає запитання, чи може новий президент розпустити парламент? Теоретично – так. На практиці, зважаючи на строки, думаю, нереально.
Відповідно до ст. 90 Конституції, Верховну Раду не може бути розпущено в останні шість місяців строку повноважень. Офіційно строк повноважень нинішнього складу парламенту відраховують від дати складання присяги – 27 листопада 2014 року. Півроку до цієї дати – 27 травня. Інавгурація новообраного президента може відбутися не раніше ніж 3 травня. Отже, теоретично, якщо інавгурація відбудеться в найбільш ранні строки, у президента є 23 дні для ухвалення рішення про розпуск Ради.
Але, щоб дістати таке право, згідно з Конституцією, мають бути певні умови:
1. Схема 2007 року, коли фракція "Батьківщина" склала 150 мандатів і змусила Віктора Ющенка розпустити Верховну Раду, зараз не спрацює. До закону про вибори народних депутатів внесено зміни, які не дають змоги з'їзду партії або блоку обнулити виборчі списки. Відповідно, складання 150 мандатів нічого не вирішує. Треба буде "заводити" в залу залишок списку, домовитися з новими депутатами і проконтролювати складання мандатів ще раз. Очевидно, погодяться не всі. Якщо ж складуть мандати мажоритарники, у їхніх округах оголошують довибори і схема знову руйнується.
До того ж, є ст. 82 Конституції, у якій ідеться, що Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менше ніж двох третин її складу. Дві третини депутатів уважаються обраними від моменту складання присяги. Складання ними мандатів не означає їх необрання.
2. Є щонайменше ще два способи розпуску парламенту. Згідно зі ст. 90 Конституції, у президента з'являється право на розпуск Ради, якщо вдасться на 30 днів заблокувати роботу парламенту або протягом одного місяця юридично констатувати відсутність парламентської коаліції.
Але обидві ці умови нереальні зважаючи на часові строки. У президента не буде місяця, а після 27 травня він утратить право розпуску парламенту.
Отже, очевидно, що відразу після виборів почнуться торги, фракції висунуть свої вимоги, і головні президентські призначення опиняться під загрозою або їх буде заблоковано. Довго вмовляти сенсу теж не буде, чергові парламентські вибори мають відбутися лише за кілька місяців.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора