Пораненим військовим у цивільному житті доводиться проходити через тортури. Їхній біль і проблеми мають стати нашими спільними
Сім місяців тому в ці дні в нашій родині сталась біда – мій рідний брат втратив око й був у міліметрі від найстрашнішого. Щоночі я прокидався в холодному поту від однієї думки: що далі? Яким він вийде з лікарні? Що його очікує? І чи зможе знову жити повноцінним життям?
Зранку я приходив до брата в лікарню й годинами очікував у приймальному відділенні, поки він прокинеться. Згодом ці довгі години наповнилися горем, розпачем і безсилими поглядами сотень бійців та їхніх родин, яких без зупинки привозили і вивозили з палат. Ці очі й пекуче бажання кинутися, втішити і хоч чимось допомогти я пам’ятатиму завжди.
Нам пощастило. Брат вижив, він поруч, у нього є підтримка близьких і друзів. Але більшість з нас навіть не уявляє, через які тортури доводиться проходити пораненим після повернення до цивільного життя. Ветерани вимушені стояти у чергах, самотужки збирати документи, щоб підтвердити свій статус, місяцями носити стоси паперів між лікувальними закладами та військовими частинами, щоб отримати чергову довідку або елементарно підтвердити інвалідність.
Так не має бути. І я далекий від думки, що це чиясь зла воля. Багато в чому таке ставлення – наслідок недбалості, нерозуміння й байдужості системи, яку, на жаль, доведеться вибудувати нашому поколінню.
Я впевнений, що згодом ветерани стануть найбільш ціннісним і якісним кістяком нашого суспільства. І покращення шляху пораненого – це лише початок цього шляху. Біль і проблеми, з якими стикаються поранені бійці, на довгі роки мають стати нашими спільними. Це не їхні проблеми, а наші. Мало пишатися і допомагати тим, хто воює на фронті. Ми маємо знайти в собі мудрість і волю, щоб у разі поранення наші герої могли гідно і з повагою до себе знайти місце у житті.
І неймовірно пишаюся тим, що мій брат узяв на себе цю місію. Сьогодні Масі та його команда на чолі з Любов'ю Галан оголосили про створення Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип", який має стати правовим навігатором, другом і підтримкою для поранених військових і ветеранів.
Щиро вірю, що спільними зусиллями громадськості та держави вдасться зробити якісну реформу системи взаємодії військових і держави. І вона буде ґрунтуватися на повазі до бійців, які щодня ризикують своїми життями заради нас усіх.
Дякую всім, хто став поруч і допомагає братові та його команді.
Нехай вам все вдасться!
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора