В Україні партії під вибори з'являються, як гриби. Коли нові особи вичерпують свій "капітал новизни", простіше створити нову партію

Фото: Aivazovska Olga / Facebook

Обговорили сьогодні соціологічне дослідження про довіру до політичних партій громадян від Фонду "Демократичні ініціативи". Лише близько 20% їм довіряють та близько 10% готові фінансувати. Основні причини недовіри до політичних партій: невиконання передвиборчих обіцянок (56%), корумпованість партій (41%) та залежність від олігархів (31%).

В Україні зареєстровано близько 370 партій, із яких 56 перебуває у процесі ліквідації через неучасть у виборах протягом останніх 10 років. Якщо порівнювати з іншими демократичними європейськими країнами, то в Італії 58 політичних сил, Литві – 77, Польщі – 87, Німеччині – 116, Сполученому Королівстві – 379, Франції – 680, проте в Іспанії майже 5 тис. (!) політичних об’єднань. То це багато чи мало?

Очевидно, що частина партій є цілком регіональними. З учасників місцевих виборів 2020 року понад 50% зареєстрували кандидатів лише в одній області. А з парламентських дві також фокусувались на окремих регіонах та не мали національної кампанії. Утім, неймовірна чисельність пов'язана як із виборчою системою, так і ринком послуг. Просто погугліть фразу "реєстрація партії під ключ". Навіть нові та парламентські йшли простим шляхом перейменування, а не запуску повноцінно нових проєктів з новими юридичними особами. І "Голос", і "Слуга народу" існували до виборів 2019 року, але по-іншому.

Партії з'являються, як гриби, під вибори, наприклад, напередодні місцевих 2015 року було зареєстровано 79 нових. Запит на нові обличчя реалізується у своєрідний спосіб, а коли вони вичерпують свій "капітал новизни", краще взяти нову та по-новому продати виборцям. Останні ж часто, за даними соціології, хочуть незаплямованих політиків, які виконують програмні обіцянки, але самі не дуже читають програми або ж не піддають критичному осмисленню їхню інноваційність, реалістичність чи корисність. Відверто, я інколи радію, коли бачу, що дурна обіцянка забута, а не імплементована.

У нас є час до осені 2022 року, коли ще буде сенс про це говорити, писати нові закони тощо. У 2023 році вибори відбудуться за чистою партійною пропорційкою й такі, як вони є, партії скористаються своєю монополією на висування.

Джерело: Aivazovska Olga / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора