Який тил під час війни, коли вся увага прикута до поля бою? Години операцій, калюжі крові та складні рішення лікарів, протезистів і реабілітологів залишаються за кадром

За кадром.

Мама Володі завжди сидить у коридорі. Кажу їй: "Чому тут?" Вона ніяковіє: "Не буду відволікати. Я тут посиджу". Володя втратив зір, ногу і функцію правої руки. Мама була першою, кому подзвонили. Із того часу поряд.
⠀
Лєра каже: "Вгору штовхати крісло – це ще більш-менш. А от згори – то жах, бо треба дуже міцно тримати". Олексій втратив ногу під час штурму. Лєра отримала дзвінок перша.
⠀
Мама Льови завжди носить якісь пакети. Спочатку взагалі ми за неї переживали більше, ніж за Льову, бо здавалося, що вона збожеволіла. Зараз Льова став самостійний і балакучий, мама за ним уже не встигає. Була опорою, стала тінню. Льова втратив чотири кінцівки, пережив полон і казна-що ще.
⠀
Хірург у шапочці й халаті йде по поверху реабілітації. І мені здається, що він заблукав. Очі червоні, руки ватні. Обіймаю: "Ви як?" Він втомлено посміхається: "Третій день оперуємо. Надскладні. По 12 годин".
⠀
Десь у стабпункті є святий лікар, який робив Олегу 30 хвилин прямий масаж серця. Не мав робити. І Олега не мало бути в живих. Але, попри всі протоколи, робив. Я навіть не знаю його імені. Але знаю все про життя Олега зараз.
⠀
"Дивіться, який крутий протез у пані Галини, – кажу дівчатам, – кольору жіночих панчох". І всі милуються протезом, знімають відео. Сергій, наш протезист, який навіть не має часу вийти на виписках і почути слова подяки своїх пацієнтів, має час на протез кольору панчох для жінки, яка втратила ногу в перший тиждень повномасштабного.
⠀
За кадром – години операцій, калюжі крові та складні рішення лікарів, протезистів і реабілітологів. За кадром відра сліз, кілометри з кріслом колісним, закриті двері перед носом дружин, мам, сестер.
⠀
Люди, про яких ми згадаємо, тільки коли щось піде не так. Люди, яких ми не помітимо, коли буде все так. Кажуть, це дуже схоже на батьківство.
⠀
Так хочеться іноді змінити ракурс і розповісти вам про тил. Але який тил під час війни, коли вся увага прикута до поля бою?

Просто пам'ятайте: ми сильні, коли маємо людей за кадром.

Я бачу їх кожен день. А ви? Ви бачите їх?

Джерело: rudnieva_olga / Instagram

Опубліковано з особистого дозволу автора