У багатьох моїх друзів і в мене особисто був досвід фальшивих звинувачень у сексуальних домаганнях
На нелегкій ниві романтичного кохання виникла ще одна перешкода. Після хвороб, що передаються статевим шляхом, СНІДу, необхідності сором'язливо натягувати презерватив (замість того, щоб красиво освідчуватися в коханні) з'явилася ще одна умова – заручатися згодою. Це здається зовсім нестрашним для тих, хто тільки ступає на слизький шлях високооктанових стосунків, на відміну від тих, хто вже пройшов по ньому і тепер із великими втратами перейшов у той період життя, коли є що згадати. У багатьох моїх друзів і в мене особисто був досвід фальшивих звинувачень у сексуальних домаганнях. Немає нічого гіршого, ніж намагатися виправдатися в таких випадках. Особливо, якщо тобі здавалося, що все відбувається не тільки за взаємною згодою, але і з божевільним обопільним бажанням.
В Україні це явище тепер може дістати юридичну конотацію. Якщо дівчина сама виявиться не в змозі вициганити гроші, досвідчені юристи, які будуть спеціалізуватися на цій темі, виб'ють золоту монету з багатеньких, сексуально збуджених буратін. Хлопчики мають розуміти: жінки – істоти образливі. Кращі з них – горді і чесні – змовчать. Але знайдуться такі, які спробують перевести ці спроби залицяння на свою удачу. І ми побачимо те, що є на Заході: якщо пройтися по всіх американських президентах і взагалі по більшості сильних світу цього, можна помітити, як за ними тягнуться шлейфи секс-скандалів.
Торкнеться це не тільки гетеросексуалів, але й тих, кого ми називаємо сексуальними меншинами. Кількість контактів у їхньому житті набагато вища, і багато хто з них (що підтверджують мої друзі-гомосексуали) має абсолютно чітко окреслену корисливу мету. Хлопчик, який подав на дядю за домагання (що буває і з нашими членами уряду й Верховної Ради), – таке теж скоро стане буденністю.
Пам'ятаю, коли я вів передачу на солоні темки, мені часто телефонували працівники готелів, бань і навіть одного монастиря Києво-Печерської лаври. Мені передали диск із записом, як ченці аж ніяк не молінням і тим більше не сексуальним утриманням займалися. Ми розуміємо, що все людське їм не чуже. Як у пушкінського Дон Жуана, який у костюмі ченця освідчується Донні Анні у коханні і каже, мовляв, у нас у монастирі дівки на кшталт вас повз не проходять. ("Мы красотою женской, отшельники, прельщаться не должны, но лгать грешно; не может и угодник в ее красе чудесной не сознаться". – О.С. Пушкін, застаріла версія).
Зараз українці сміються, але нічого смішного немає. Правила нашої любові, наша куртуазність аж ніяк не французького типу, коли розшаркуються пером і шпагою. Вони радше англійського типу часів Тюдорів – під час танцю дівчину підкинути й акуратно прийняти самі знаєте куди. Наша брутальність у цьому сенсі – наше родове тавро, якого позбутися дуже складно. Я думаю, багато спритних панн та панів використають нову юридичну можливість. Чоловіки, у яких була більше ніж одна жінка, можуть це підтвердити. Тож тепер усім треба в собі виховувати стриманість. А це непросто. Хтось залетить обов'язково. Особливо там, де пахне грошима, славою і владою.
Найстрашніше – ретроактивна дія закону. Коли якась бабуся стане розповідати, як 45 років тому голова Конституційного Суду поклав їй руку на причинне місце. І що чудово – у таких вигадок може з'явитися судова перспектива.
Не очевидна, але дуже важлива річ – захист. Одна з моїх знайомих розповідала мені, як після вагітності і пологів, коли в неї не було жодного бажання, її практично щодня ґвалтував чоловік. Якщо на таких коханців можна буде накинути гамівну сорочку закону, я тільки за.
Істина, звичайно, десь посередині, але я побоююся, що може виникнути перекіс у бік капіталізації квітково-цукеркового періоду, який нехай зі сльозами, через терни, але все-таки виводив до любовних зірок. Відтепер, на жаль, наша любов буде нагадувати пластикову капіталістичну (квазіамериканську) любов. Love you, baby! Visa, MasterCard?
Джерело: "ГОРДОН"