Меджліс навіть під час найсильніших протистоянь із Києвом жодного разу не ставив питання про статус Криму поза межами України

Меджліс навіть під час найсильніших протистоянь із Києвом жодного разу не ставив питання про статус Криму поза межами України

30 червня 1991 у Сімферополі було обрано перший склад Меджлісу кримськотатарського народу, який затвердив Декларацію про суверенітет і вирішив підтримувати демократичні сили в Україні, пише у своєму блозі журналіст Осман Пашаєв.

Наріман Джелял нагадав, що цього дня, 26 років тому, відроджений Курултай обрав перший склад Меджлісу кримськотатарського народу

У 1991 році Курултай кримськотатарського народу зібрався в Палаці культури профспілок на вулиці Київській у Сімферополі. Мені було 14 років, у фойє ДКП я на літніх канікулах торгував касетами з кримськотатарськими записами і стежив за подіями Курултаю.

Перший Меджліс обирали рейтинговим голосуванням. Ще не було жодних фракцій, хоча в авангарді з'їзду була організація національного руху кримських татар – ОКНР. Напевно, мало хто пам'ятає, що найвищий рейтинг та перше місце тоді здобули мегапопулярний депутат Ризької міськради від "Народного фронту Латвії" і перший заступник голови ОКНР Рефат Чубаров, на другому місці – історик із Петербурга Валерій Возгрін, а Мустафа Джемілєв був третім, але потім саме його обрали першим головою Меджлісу. До того легендарного складу Меджлісу увійшла молода поетеса (ще не журналіст) Ліля Буджурова, професор-фізик Ленур Аріфов.

Була купа гостей зі США, Туреччини, Німеччини. На першому Курултаї був навіть спадковий принц династії Ґераїв – Джезар Ґерай, який жив на той час у Лондоні. Ех, не було тоді смартфонів, а мильниці були розкішшю.

Саме той Курултай затвердив Декларацію про суверенітет кримськотатарського народу. Саме тоді ухвалили рішення підтримувати демократичні сили в Україні – "Народний рух".

Пізніше російські демократи не раз намагалися загравати з Меджлісом. Покійна Галина Старовойтова пропонувала Росії визнати Меджліс екстериторіальним урядом. Але Меджліс жодного разу навіть під час найсильніших протистоянь з українською владою явно чи таємно не ставив питання про статус Криму поза територіальною цілісностю України.

Реакція на ДКНС, вибори і референдум 1 грудня 1991-го, акції протесту Київ-92, вибори 1994 року до українського і кримського парламентів. Протистояння в Сімферополі через відсутність громадянства України у багатьох кримських татар у 1997–1998-му. Рішення Меджлісу були зрозумілими та однозначними.

Можна розчаровуватися в окремих лідерах, але те, що механізм національного самоврядування працював і працює, не можуть заперечувати навіть його вороги.

Хоча з документообігом як була катастрофа, так, по-моєму, мало що й змінилося. Національна бюрократія у нас права за риторикою та анархістська за духом.

Джерело: Осман Пашаев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора