Моя бабуся Лютфіє намагалася реформувати прокуратуру Української РСР ще в 1979-му
У 1979 році бабуся кримськотатарського журналіста Османа Пашаєва на знак протесту збиралася підпалити кабінет прокурора Української РСР або спалити себе на його очах, розповідає журналіст у своєму блозі.
Бабуся Лютфіє намагалася реформувати прокуратуру Української РСР ще в 1979-му.
Сімейна легенда розпадається на два суперечливі сюжети. Який із них правдивий, а який апокриф, тепер складно сказати.
У 1979-му прокурор Кіровського району Кримської області відправив стоп'ятсотперший припис Лютфіє Оказ і дідові Решату Емірову припинити злісне порушення паспортного режиму.
Бабуся і дід уже два роки порушували радянське законодавство в селі Льговське, живучи в Криму без прописки. Їхнє місце – Узбекистан, куди кримських татар Сталін депортував "у пошуках кращого життя".
Але вони злісно купили будинок у степовій частині півострова, злісно регулярно подавали документи на прописку і діставали ввічливу відмову, злісно заробляли нетрудові доходи з власного городу, злісно торгуючи злісною розсадою і не менш злісними овочами. Злісно виживали в доброму радянському Криму.
Мало того, живучи без прописки, вони організували у своєму будинку похорон поета Ешрефа Шем'ї-заде, який після таборів і депортацій помер у Москві в 1978-му. Похорон перетворився на стихійний мітинг і це стало останньою ложкою дьогтю, яка переповнила бочку терпіння місцевого прокурора.
У 1978-му в Криму на знак протесту через утиски влади та відмову в прописці публічно спалив себе кримський татарин Муса Мамут. Його самоспалення стало головною новиною на всіх "ворожих голосах"...
Бабуся Лютфіє відлила в невелику каністру бензин із дідового ВАЗ-2102 і поїхала в смт. Кіровське (Іслям-Терек).
"Сыволочын баласы, я цибе ни Муса Мамут, я ни сибе саажгю – я цибе саажгю", – цитата з короткого стейтменту бабусі Лютфіє. Після цього вона облила бензином кабінет прокурора.
За іншою версією бабуся Лютфіє нічого такого не казала і збиралася спалити себе на очах у прокурора, повторивши протест Муси Мамута.
Звичайно, її заарештували.
Так бабуся Лютфіє, недореформувавши прокуратуру, політично народила Лілію Григорович. Але це інша історія. Про акціонізм-мінімалізм. Рятуючи прем'єр-міністра Віктора Ющенка у 2001-му від відставки, Григорович облила себе бензином в українському парламенті, але замінила каністру на флакон з-під парфумів, чим здивувала бабусю Лютфіє, схильну до масштабних перфомансів на малій сцені, а не навпаки.
Коротше. Добу бабуся Лютфіє відсиділа в сімферопольському СІЗО. І дід теж.
У 1979-му їх із речами спакували і вивезли за територію півострова в Генічеський район Херсонської області.
Із бензином у країні ставало все гірше, тому Лютфіє Оказ більше не намагалася встановити громадський контроль над прокуратурою. Усі енергоресурси вона заливала в котел, який обігрівав теплицю для вирощування ранньої розсади тепер уже безнадійно застарілого сорту помідорів "Перемога".
Джерело: Осман Пашаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора