Багато моментів у Європі показують, що для Орбана "зірки зійшлися". Однак ЄС не може дозволити собі вигляд слабака, і це дає оптимізм

Віктор Орбан відчув, що час для його гри прийшов. Він також розуміє, що це марафон, а не спринт, що все й одразу отримати не вдасться. Загрози заблокувати початок наших переговорів із ЄС про вступ і виділення €50 млрд на наступні чотири роки серйозні, їх не варто недооцінювати. Саме тому сьогодні голова Євроради Шарль Мішель – у Будапешті. Але Орбан знає, що це не тільки про наступний грудневий саміт ЄС – усе або нічого – такого в політиці ЄС не буває, це скоріше притаманно нам. Тим більше, що питання про €50 млрд теоретично можна вирішити і без Орбана, хоча, звісно, небажано. Орбан добре відчуває, що підйом правих рухів у Європі грає йому на користь, більш того, він спробує цей процес очолити. Тягнути час, щоб чекати на республіканців у Білому домі, з якими в нього сталі зв'язки – теж частина цієї гри.

"Продати" затягування Путіну теж можна, і це буде зроблено. Більше того, це майже напевно обговорювалося на нещодавній зустрічі Орбана з Путіним в Пекіні. Крім заморожених у Брюсселі грошей для Угорщини через порушення там верховенства права, Орбан хоче поторгуватися за розподіл кандидатур у наступній Єврокомісії, яка, до речі, формуватиметься під час угорського головування у Євросоюзі у другій половині наступного року. Є й ще багато моментів у Європі, які показують, що начебто "зірки зійшлися" для Орбана.

Однак дозволити собі вигляд слабака Євросоюз аж ніяк не може, і це (і не тільки) робить мене оптимістичним щодо рішень до кінця року. Одностайність – не найкращий і точно не найпростіший метод прийняття рішень, але поки що Євросоюзу це вдавалося. Наступний рік буде роком передбачуваних і непередбачуваних сюрпризів на численних виборах, почати його зі слабкості – це найгірший геополітичний жарт. Нам теж прийдеться вести з Орбаном непросту розмову і маємо завжди пам'ятати, що це марафон, і в Орбана є і, на жаль, ще буде багато можливостей ставити нам палиці в колеса на перспективу. Тому потрібні саме кроки, а не стрибки щодо меншин; бігти спринт, коли всі інші біжать марафон, точно не є нашої кращою стратегією. В Орбана є стратегія, нам потрібна своя, спільна з іншими країнами Євросоюзу. Однаково потрібно починати вчитися будувати коаліції всередині ЄС.

Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook