Черги на бензин та дизель у кілька годин там, де пощастило, як у Львові. У багатьох регіонах пального нема взагалі

Черги на бензин та дизель справді у кілька годин. Але це там, де пощастило, як на Львівщині чи Франківщині. В багатьох же регіонах пального нема взагалі. Сам виїхав на Київ із затримкою в кілька днів. І розумію, що мені пощастило: лише кілька заправок, кілька годин черги – і навіть вдалося залити 15 літрів у каністру. До речі, на Львівщині каністри – це вже теж дефіцит.

Причини ситуації зрозумілі:

1. Зупинка імпорту пального із Білорусі після початку війни.

2. Російська морська блокада, яка закрила порти.

3. Росіяни ракетами розгатили Кременчуцький НПЗ і намагаються пошкодити систему залізничної логістики.

Підтримка з дружніх європейських країн не може спрацювати швидко. Їхні нафтопереробні та транспортні галузі ніхто не готував до такої ситуації.

Ба більше, енергетична криза у всьому світі диктує підняття цін. Якщо продають пальне за кордоном за ціну, еквівалентну 45–50 грн, то бізнес ну ніяк не може його закупити з обмеженням цін в продажу в 37 грн в Україні. Тому тут або висока ціна, або без пального. Третього не дано. Принаймні поки що.

Україна зараз споживає в середньому на день, за дуже приблизними підрахунками, приблизно  5 тис. тонн бензину та до 15 тис. тонн дизелю. У цілому у нас, за повідомленнями Мінекономіки, з приватних та державних (доступних для цивільного сектору) запасів залишилося на ринку 92,5 тис. тонн бензину та 81,4 тонни дизелю. Тобто приблизно на 20 днів споживання бензину та на 5–6 днів – дизелю.

Рішення два:

1. Тримати рівень регульованих цін вищим за ринкові ціни – і постійно за ним слідкувати. Це захищатиме споживача від спекуляцій, при цьому розв‘яже руки приватним операторам ринку, яким регулювання завадило вчасно забезпечити країну пальним.

2. "Розрулити" низку логістичних проблем, які заважають швидко завезти потрібну кількість пального через західний кордон. Занадто довге розвантаження в румунських портах, проблеми з поставками та перевалкою з Польщі, нестача необхідних транспортних вагонів, обмежені можливості поставки через Литву тощо.

Над усім цим треба працювати 24/7 і державі, і бізнесу, аби українці якомога швидше знову сіли за кермо своїх автівок.

Джерело: Павло Кухта / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора