Немає сумніву, що удар по "Охматдиту" готували заздалегідь. Такі удари проходять погодження з Путіним, але це не робить його єдиним винуватцем

Фото: з особистого архіву

Безодня "Охматдиту". У безодні немає ані дна, ані меж. Її неможливо осягнути. Безодня людської нелюдяності Росії – саме така. Коли після цинічного скидання авіабомб на маріупольський Драматичний театр здавалося, що після розголосу й резонансу повторення цинічного вбивства дітей неможливе, що це буде занадто навіть для росіян – стався прямий удар по "Охматдиту".

Діти. Діти, які борються з раком. Думаєте, це просто важка хвороба зі складним лікуванням? Ні. Це цілодобове пекло, яке складно витримати дорослому. А як це має пережити дитина – я не уявляю. Як той, хто так живе два роки, – не уявляю.

З іншого боку, той, хто натиснув кнопку, уявляв. Така ціль – не раптовий промах. Хтось вбивав ці координати. Відстежував політ. Перевіряв ціль до пуску. Цілком свідоме рішення з прагматично-цинічним виконанням на всіх рівнях. Більше того, немає сумніву, що такого роду удари проходять погодження з Путіним. Що не робить його єдиним винуватцем.

Як немає сумніву, що цей терор готувався заздалегідь. Що це помста, чернетка якої зберігалася росіянами не один тиждень. Чому прямо зараз? Тому що Путін черговий раз безповоротно програв європейську політичну битву у Франції й отримав перевагу в Угорщині. Це не співпадіння – програш Ле Пен учора й візит Орбана в Китай. Усе це – один ланцюг. Помста й маркування.

Помститися за Ле Пен і остаточно закарбувати Орбана як співучасника. Чи зможе він зараз із Китаю засудити Росію? Ні. Він буде змушений або промовчати, або видати щось в унісон російській пропаганді. А далі – ланцюгова реакція його партнерів по парламентській групі в ЄС. Що скажуть вони, чи теж мовчки долучаться до російських наративів?

Та саме тут треба нам поставити крапку. Крапку в ліберальних танцях із партнерами Путіна. Тиснеш руку Путіну – відповідаєш за вбитих дітей у Києві. Спонукаєш до перемовин? Ставиш себе в один табір з убивцями-росіянами. Без півтонів.

А нам досить грати в емпатію. Міряти відстані від житлових кварталів росіян при плануванні ударів. Соромитися казати слово "відплата". Досить. Останню лінію натяку на гуманізм росіяни стерли ударом по "Охматдиту". Далі – усе по-справжньому. Війна заради справедливості. Відплата кожному, хто податками оплатив убивство українських дітей. Має настати час відплати. Для кожного з нас.

Джерело: "ГОРДОН"