Шлюбний контракт. Підписувати чи ні? G

Перша і головна помилка – уважати підписання шлюбного контракту дією, яка поставить під сумнів щирість та безкорисливість почуттів, взаємну довіру. Чи може здоровий прагматизм послужити основою довгого і щасливого сімейного життя?

Такі сумніви криються, найімовірніше, усе-таки в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян. Такої дії поки, на жаль, не сприймає соціум як норму життя і гарантію безпеки для подружжя.

Шлюбний контракт – це просто юридично оформлена домовленість між двома особами, яка регулює безпосередньо майнові, матеріальні питання сім'ї і не має нічого спільного із шлюбом за розрахунком!

Майбутнім подружжям потрібно розуміти, що про обіцянки на зразок "усе моє – твоє" або "все нажите – навпіл" та інші, озвучувані на піку розвитку стосунків, з часом можна легко забути, особливо під час охолодження взаємних почуттів або в умовах розуміння неминучості розлучення. Це необхідно усвідомлювати. Деякі банально бояться зв'язувати себе чітко зафіксованими у документі зобов'язаннями.

Міркуючи в цьому ж напрямі, можна виділити і таку помилку – не укладати шлюбного контракту зі страху образити свого партнера. Пам'ятаймо, що шлюбний договір регулює не емоційні стосунки, а суто матеріальні!

Немає сенсу говорити про те, яка кількість гідних жінок тільки впродовж останніх років залишилася внаслідок розлучення, як кажуть, біля розбитого корита, хоча не люблю використовувати заїжджені фрази. На жаль, історія не має умовного способу...

Двічі в моїй практиці траплялися звернення подружжя, які самостійно прописали свої домовленості щодо прав на наявні активи. Це помилка. Шлюбний договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, в іншому разі він не має юридичної сили і не несе ніяких правових наслідків.

І ще одна важлива обставина. У контракті важливо (хоча і не обов'язково) прописати не тільки порядок розподілу придбаного в шлюбі майна, але і того майна, яке було в подружжя у власності до реєстрації шлюбу.

Безумовно, майно, придбане до шлюбу, не можна вважати спільно нажитим. Але, щоб уникнути будь-яких непорозумінь у майбутньому, такі активи все ж варто фіксувати в документі. Як правило, хтось один із подружжя, не бажаючи ділити нажите в шлюбі майно (куплене на його ім'я і фактично за його рахунок), наводить аргумент: "У тебе ж є своя квартира...".

Помилкою є і припущення сторін про те, що після підписання шлюбного договору вони можуть що-небудь у ньому змінити або відмовитися від узятих на себе зобов'язань. Ні!

Внесення змін до шлюбного договору можливе шляхом підписання договору про внесення змін і доповнень до шлюбного договору, який також підлягає обов'язковому нотаріальному затвердженню та відбувається тільки за взаємним волевиявленням сторін (ми пам'ятаємо, що шлюбний договір – це двостороння угода!), також і його розірвання. В односторонньому порядку – тільки через судову процедуру, яку може ініціювати будь-хто з подружжя. Визнати шлюбний договір недійсним також можливо лише через суд.

Наголошую, що положення шлюбного договору можуть визначати майнові права та обов'язки подружжя як батьків і діють як у період шлюбу, так і після його розірвання.

І, на мою думку, головна помилка. В умовах виниклої конфліктології, особливо у випадку зради, стресової ситуації, коли психо-емоційний стан постраждалої сторони просто не дає можливості ухвалити вольове рішення і вступити в діалог зі своїм партнером, – не поспішайте подавати до суду на розділ майна, у чому вам із задоволенням допоможе юрист або адвокат, для яких довгі судові позови – джерело регулярного й стабільного заробітку.

Постарайтеся впоратися з емоціями, хоча це, безумовно, дуже важко, і піти більш цивілізованим шляхом – почніть переговори з чоловіком самостійно або через довірену особу про можливість підписання шлюбного контракту, що заощадить час, гроші і головне – нерви. Спори про поділ майна завжди найбільш болісні і травматичні – це аксіома... І вже точно в такій ситуації не варто слухати некомпетентних порадників, яких завжди вдосталь, і в терміновому порядку подавати на розлучення! На жаль, нам часто здається, що ми караємо когось, а насправді – самих себе...

Хочу зауважити, що грамотно складений шлюбний договір заповнить навіть певні прогалини сімейного кодексу. Важливий момент – під час складання шлюбного контракту шаблону бути не може! Підготовка документів завжди індивідуальна, фахівцям необхідно враховувати всі обставини – рівень стосунків і можливостей подружжя, кількість, якість і правовий статус наявних активів, наявність дітей.

За умови досягнення подружжям коректних домовленостей можливі тривала дружба і теплі стосунки після розлучення, які дають змогу не тільки зберегти близьку людину, але й забезпечити психологічний комфорт дітям у майбутньому. Тому дуже шкода, що такий юридичний інструмент у нас, як і раніше, не має популярності, а незнання або нерозуміння його суті позбавляє подружжя багатьох можливостей...

Я бажаю вам довіри і взаєморозуміння, любіть і бережіть одне одного!

Джерело: "ГОРДОН"