Найбільше у відборі на "Євробачення" засмучує нетерпимість аудиторії до учасників процесу: образи суддів, гноблення артистів

Перечекав, поки всі критики напишуть статті про національний відбір на "Євробачення 2018". Тепер пару слів про свої враження.

Якщо геть зовсім коротко, то Melovin мав поїхати ще минулого року. Пісня у нього тоді була, на мою скромну думку, сильніша від цьогорічної. Хоча номер у фіналі 2018-го поклав минулорічний "на лопатки". Перемога обожнюваних мною О.Тorvald у 2017-му сплутала всі карти великих і не дуже гравців на ринку. Схема "вівці цілі, вовки ситі" мала б виглядати так: Melovin у 2017-му, Tayanna – у 2018 році. У Тані теж порівняно з минулим роком тотальний прогрес: вокал не хибив, "беки" розкішні, пісня в рази краща. Ще б трішки якоїсь індивідуальної родзинки, щоб нікому язик не повертався порівнювати з Лободою, – і було б ідеально. Особисто мені буде дуже прикро, якщо Таня зупиниться у своїх потугах на цьому відборі. Однозначно, що за правильних розкладів вона не загубиться і в основній фазі "Євробачення", де б і коли воно не відбувалося.

Як і минулого року, "свіжа кров" не псувала картинки. Julinoza – це мій №1 у сенсі відкриттів у поточному сезоні. За "Голосом" я не особливо слідкую, тому поліз у YouTube уже в процесі підготовки до ефірів. Процитую один із коментарів під ось цим відео: "Чому тут не сотні тисяч переглядів?".

Із Kadnay усе було зрозуміло ще з минулого року, хлопці круті, набирають обертів, людям подобаються. Сам факт того, що колектив із музикою, яка явно розрахована на вужчу аудиторію, ніж у Tayanna, двічі обскакав останню у глядацькому голосуванні – вже про щось говорить.

Як ведучий національного відбору зроблю комплімент на адресу менеджменту всіх учасників. Цього року ніхто (ну ок, був один, але порозумілися швидко) не намагався підходити і розказувати мені, як представляти учасника, що можна питати, як жартувати тощо. У 2017-му таких було достатньо. Розмова, щоправда, у нас виходила дуже короткою. Приємно, що менеджери починають розрізняти, де "солянка" у палаці "Україна", а де конкурс, у якому чітко прописані ролі трьох гравців: учасників, суддів, ведучого.

Що найбільше засмучує вже другий відбір поспіль, так це абсолютна нетерпимість аудиторії до учасників процесу. Я вже звик, коли це відбувається в навколополітичних фейсбучних "срачах", коли прихильники того чи іншого політичного "вождя" не добирають слів та епітетів на адресу своїх опонентів. Але, чорт забирай, улаштовувати те ж саме в контексті пісенного конкурсу – це перебір.

Образи суддів, гноблення артистів, похвала своїх улюбленців не в чистому вигляді, а обов'язково через негативне порівняння із суперником – усе це огидно. І якщо Михайловичу то все "до єдного місця", то, підозрюю, молодняку, який зайшов у нацвідбір, подібні відгуки і коментарі у соцмережах можуть сильно вдарити по самооцінці.

Я неодноразово бачив у нашому шоу-бізнесі, як люди, на яких часто молилися, робили одну помилку, і ті, хто вчора готовий був носити на руках, із не меншим завзяттям добивають ногами. Скільки минулого року було вилито помиїв на О.Тorvald за їхнє 24-те місце?! І то часто від людей, які в принципі національний відбір не дивилися. А якщо дивилися, то не голосували. Колись Валерій Васильович Лобановський сказав золоті слова, що "люди, які не ходять на футбол (на стадіон, на трибуни), у принципі не мають ніякого морального права щось судити чи говорити про футбол і про команди". Так само і тут.

Іспанці минулого року показали майстер-клас, як треба ставитися до свого художника, навіть якщо він зайняв останнє місце в міжнародному конкурсі. Приїхали натовпом в аеропорт і зустріли Мануеля Наварро оплесками. Без стьобу. А з поваги. Тому що це їхній артист. Це вони його відправили на конкурс. І вони з ним розділяють його результат. І підтримують, якщо він "спіткнувся".

Наостанок хочу висловити своє захоплення роботою команди, яка готувала цей нацвідбір і яка традиційно залишається за кадром. Глядач отримує готову картинку у прямому ефірі і в принципі йому необов'язково знати, що десятки людей більше місяця живуть у режимі "виспимося на пенсії". Що люди починають робочий день о 8.30 ранку і закінчують о 4–5 годині ночі. Що дехто ночує у павільйоні. Ви – круті, дорогі мої колеги. Окремо вітаю канал "СТБ" з отриманням права трансляції основного конкурсу "Євробачення" у травні цього року на рівні з "UA:Перший". Заслужили роками пекельної праці!

Мав честь бути долученим до події.

Melovin'у перемоги! Нам усім – стриманості та взаємоповаги.

Щиро ваш, Сергій Притула.

Джерело: Сергій Притула - офіційна сторінка / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора