Армія Пригожина за кілька днів могла дійти до Москви. Ця сама армія, тільки значно більша, за 10 місяців так і не спромоглася взяти маленький український Бахмут

Отже, про що ми дізналися.

Що весь цей зоосад став цілковитою й украй неприємною несподіванкою для Путіна. Він уміє йти у глуху непритомність щодо різних серйозних приводів, а тут виліз із заявою про ніж у спину відразу. І був занепокоєний.

Що хаос із метою вкоротити бунтівника, який почався, – кримінальна справа, виступи генералів, погрози, умовляння, нічний виліт лукашенківського борту – свідчить про цілковитий розвал у країні на всіх рівнях і головних життєвих позиціях.

Що знесення режиму взагалі не було метою Пригожина. Мета – зміцнити своє становище із прицілом на прекрасне майбутнє і перекласти провину за невдачі на фронті на всяких герасимових і шойгу. Мета – відмазати себе від воєнних злочинів і зміцнити ймовірні перспективи зростання.

Що армія Пригожина за кілька днів могла дійти до Москви, де кухар розставив би своїх бандитів за периметром Кремля, узявши під контроль місто, телеграф, телевізор, кіно і цирк.

Що ця сама армія, тільки значно більша, за 10 місяців так і не змогла взяти маленький український Бахмут, зі значною перевагою в чисельності та озброєнні.

Що жодним словам жодного із цих шлімазлів вірити не можна жодної секунди за жодних обставин.

Що російська влада – це світ блатарів, які живуть за принципом "помри ти сьогодні, я – завтра", але договірняки звичайна річ, якщо є ризик померти сьогодні.

Що, ймовірно, треба чекати на продовження. І абсолютно ніхто не знає, яким воно може бути.

Що сучасна Росія – ганьба людства. (Ну, раптом хтось іще не знав).

Джерело: Юлия Пятецкая / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора