Це розрив геополітичного шаблону – і він відбувається не спонтанно

Ще трохи щодо візиту Зеленського до Сирії.

Це, як ви бачите, не просто двосторонній візит, а фінальна ланка регіонального турне, яке тривало від кінця березня. Зеленський об'їхав Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар, Йорданію – і заявив про "конкретні домовленості". Туреччина вчора, Сирія сьогодні – це логічне завершення дуги.

Послідовність Анкара – Дамаск є дуже промовистою. Ердоган – головний зовнішній патрон нової сирійської влади. Зеленський фактично прийшов до Дамаска з турецьким благословенням, що радикально підвищує статус і довіру до цього візиту з боку аш-Шараа.

Де тут тристоронній трикутник Україна – Туреччина – Сирія? Він виникає прямо зараз, на наших очах, у режимі реального часу, якщо брати до уваги тристоронні переговори між країнами, які заплановані на сьогодні.

По-перше, це безпековий вимір. Аш-Шараа заявив, що робить усе можливе, аби утримати Сирію поза поточним конфліктом між США, Ізраїлем та Іраном, і аналізує ситуацію максимально обережно. Це означає, що Дамаск потребує надійного безпекового партнера, який не тягне в жоден із блоків. Україна – унікальний партнер: вона має реальний досвід боротьби з російською й іранською експансією, але при цьому не несе "політичного багажу" НАТО чи зобов'язань перед Ізраїлем.

По-друге, це енергетичний вимір. Учора Зеленський і Ердоган домовилися, що 5 квітня – саме сьогодні (учора. – "ГОРДОН") – відбудеться зустріч голів "Нафтогазу" та міністерства енергетики Туреччини. Паралельно – візит до Сирії. Це не збіг – газова геополітика (катарський маршрут через Сирію до Туреччини й далі до Європи) обговорюється одночасно на двох рівнях.

По-третє, це дипломатичний вимір щодо Росії. Поки тристоронні переговори України, США й Росії стоять на паузі через бойові дії на Близькому Сході – Зеленський формує альтернативну архітектуру впливу: регіональних партнерів, які тиснуть на Москву економічно й дипломатично, посилюючи нашу суб'єктність. Виштовхування РФ із сирійських портів – частина цієї логіки.

Без будь-яких сумнівів, це історичний візит. Уперше президент воюючої України особисто їде до арабської столиці, яка ще півтора року тому була союзником Москви. Це розрив геополітичного шаблону – і він відбувається не спонтанно, а як завершальна точка продуманого регіонального турне з логікою трикутника Київ – Анкара – Дамаск.

Джерело: Igor Semyvolos / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора